Коли ще мій рідний син Роман зустрічався зі своєю дівчиною, то про свою майбутню невістку я багато вже чула. І, зізнатися щиро, серед тих чуток, які дійшли до мене, нічого хорошого не було.
Щиро кажучи, я теж не була самою зразковою дівчиною в юності, але намагалася не давати приводу для пліток, а їй байдуже. Загалом, коли вона з’явилася в нашій квартирі, я була не рада.
Чоловікові моєму, чомусь, було зовсім байдуже до цього, а я не хотіла такої дружини для свого сина.
Син все зрозумів, зняв квартиру пішов туди жити зі своєю нареченою, а потім вони подали заяву до РАЦСу. Я дуже не хотіла йти на весілля, але син мене тоді заспокоїв: вони після розпису їдуть зі свідками по путівках на море, тому гуляння ніякого не буде. Ось і добре!
Я в душі весь час так сподівалася на те, що цей шлюб довго не триватиме, невістка обов’язково когось собі знайде, а син їй цього всього не пробачить і вони розійдуться.
І одного разу сталося так, як я і думала, але син пробачив свою дружину.
Минав час і я стала помічати, що син з невісткою почав жити якось вже не добре, злагоди в їх сім’ї не було. Роман постійно дружину Ольгу все запитував: де була, з ким зустрічалася, поки та не народила першого сина.
Ольга постійно ходила сумною, нічого не робила вдома. Тоді тільки, давно це було, у молодих з’явився перший комп’ютер, і невістка постійно сиділа за ним. Я приходила, говорила їй, що так немає бути, у квартирі скрізь брудно, немає свіжої приготовленої їжі, дзвонила свасі своїй, щоб вона поговорила зі своєю донькою, але її матері було зовсім байдуже до того, вона навіть не лізла в їх сімейне життя.
Коли дружина мого сина Ольга сказала, що чекає другу дитину, її батько залишив молодій сім’ї свою двокімнатну квартиру, а сам поїхав, все одно він з дружиною був розлучений. Ну хоч своє житло у них з’явилося на той час, це було для них дуже добре, та й я трохи заспокоїлася, адже бачила, що діти самі не хочуть думати про своє майбутнє. Згодом вони в цій квартирі зробили ремонт, а затишку в домі, все одно, немає: невістка виявилася зовсім поганою господинею.
Мені говорили: не лізь в ту сім’ю, нехай живуть, як хочуть. Але у мене така внутрішня неприязнь була до Ольги, що я влазила, сперечалася з нею, намагалася навести порядки свої в них вдома. Я знала, що невістка моя мене теж не любить, налаштовувала мого сина проти мене, але мій чоловік йому говорив: «Не зважай, синку, нехай вони самі між собою розбираються, будь вище цього!».
Ось в таких стосунках з невісткою ми прожили більше 15 років, роблячи один одному щось недобре.
Онуки до цього ставилися просто, не стаючи ні на чий бік, хлопчаки ж, все таки. Вони відвідували нас, незважаючи на те, що їх мама цього не дуже хотіла, але треба віддати їм належне – онуки просили мене не говорити про маму щось недобре і швидше тягнулися до діда, ніж до мене.
Але рік тому мій син зустрів іншу і вирішив до неї піти, а сім’ю свою залишити. Замість того, щоб зрадіти, я, несподівано для себе, дуже засмутилася. Незважаючи на всю неприязнь, яка була в мене стільки років до Ольги, я поставила себе на її місце: у нас теж двоє дітей, дочка зараз заміжня, живе далеко. Але якби в той час, коли діти були маленькими, нас би батько залишив, я б місця собі не знаходила, я б ніколи не справилася б сама.
Я сама стала щиро просити свого сина не робити такого вчинку, але Роман сказав: «Чого ти сумуєш? Радій! У мене нова дружина буде, скромниця, господиня, ти ж таку невістку хотіла! Не повернусь я в ту сім’ю, сини мене зрозуміли, питань немає!».
Загалом, мій син сам подав на розлучення.
Я забулася про свою гордість і прийшла до Ольги сама. Вона спочатку якось схвилювалася при моїй появі, але я її обняла, і вона відразу заплакала у мене на плечі. Як я в цей час себе картала за те, що стільки негативу вносила в їх сім’ю! Я просила у невістки вибачення за минулі образи, а вона у мене.
Потім ми з нею вдвох багато говорили про минуле, виявилося вона просто нещаслива жінка, до якої була байдужа її мати, чоловік теж був холодний до неї і її інтересів, а потім і я нагнітала обстановку. Навіть подруг у неї не було.
Важка робота на хлібозаводі, вдома діти і чоловік – у всіх свої інтереси. Нічого веселого і райдужного, Ольга вже не була такою стрункою, як в молодості і мій син постійно говорив їх про це, хоча не було у тому її провини. Невістка сказала, що не така вже я і погана була, як свекруха: мотивувала її до якихось дій, подарунки дарувала. Дивно!
Ось уже рік, як ми з невісткою в дуже хороших відносинах. Другу невістку (хоч вона ще офіційно і не дружина мого сина), я бачила лише одного разу, але цього достатньо. Не хочу чіпати більше сім’ю сина, шкода прозріння прийшло так пізно до мене.
Я приходжу до своїх онуків, у них вдома, звичайно ж, нічого не змінилося – такий же безлад, як і був всі ці роки, але вже роблю зауваження хлопчаків, щоб мамі допомагали, і сама беруся за прибирання, допомагаю їй, розумію – невістці зараз важко одній, мені шкода її і онуків теж.
Милі свекрухи, які зараз вважають своїх невісток нехорошими жінками, придивіться до них уважніше, можливо, проблема у вас самих, а не у них? Я вже про себе все зрозуміла. Шкода, що знадобилося так багато років для того. Час назад повернути я не в силі. Я б ніколи не лізла у сім’ю своїх дітей. Чому ми так пізно усвідомлюємо все? Та що тут вже можна змінити?
Фото ілюстративне.
