fbpx

Я нещодавно дізналася, що у Андрія уже два місяці є інша жінка. Звуть її Наталя. Це моя мама винна в усьому

Я ніколи не думала, що зі мною хтось може так обійтись. Я навіть у страшному сні не могла уявити, що після трьох років побачень, можна так спокійно хтось буде говорити про вибір між мною і іншою жінкою, це взагалі в голові не вкладається. Намагаюся пити гарячий чай, а саму просто трясе. Як можна усвідомити те, що трапилося сьогодні? Мій хлопець Андрій повідомив, що він «вибирає» між мною і Наталкою!

Познайомилися ми з Павлом три роки тому. Не скажу, що мене привабила його зовнішність, та й достаток у нього, м’яко кажучи, середній. Але, мені було з ним цікаво і спокійно. Рідко зустрінеш зараз хлопця, який любить театр або запросто запросить на виставку. Павло не просто поціновувач мистецтва. Він міг перетворити такий вечір на справжнє диво. За матеріалами

Був один неприємний момент. Павло до цих пір живе з батьками в однокімнатній квартирі. Була у них в гостях. Педагоги і інтелігенти поважного віку. Їм не під силу прогулянки. А всі необхідні покупки робить син. Зрозуміло, що залишатися у них на ніч мені було незручно. Знайти час побути наодинці у нього не представлялося можливості. Оренда свого кута взагалі не розглядалася. Жити «на чужому дивані» – це не для мого нареченого.

Я теж живу з мамою суворих правил. Рідня не в захваті від сторонніх в будинку. Тато залишив її, коли я ще не народилася. З тих пір їй не щастило в особистому житті. Вона переконана, що чоловікам не можна довіряти. Кожен потенційний мій хлопець – людина, яка обов’язково образить доньку. А мені дуже хочеться сім’ю. І, звичайно, кохання. Тому, побачення доводилося переносити до мене в кімнату. Якщо мати була відсутня, все було гладко. Але, коли вона поверталася завчасно, Паша виходив зі спальні під зневажливі погляди. Він намагався з нею спілкуватися, але вона завжди трималася з ним стримано.

Читайте також: Зі спальні пролунав голос свекрухи. Вона попросила поїсти. Я відкрила холодильник, підігріла суп і поклала щойно смажену котлету. Поставила тарілочки на тацю і допомогла їй сісти. Дивитися як вона буде їсти мені не хотілося, поспішила вийти. Тільки й почула за спиною: «Дякую, доню!» Ох, давно ви так мене не називали?

Віддушиною були наші часті зустрічі. Побачення – не менше п’яти разів на тиждень. Була можливість – влаштовували собі програму за настроєм. Іноді просто гуляли. Все було в радість. Принаймні для мене. Останні ж два місяці кількість рандеву істотно скоротилося. Та й поводиться Паша якось більш холодно. Звичайно, не може життя складатися тільки з емоційних злетів. Люди втомлюються на роботі або у них можуть бути неприємності. Але, мене переконували, що все в повному порядку і під контролем. Насторожувало інше. Тепер, Павло став лише зрідка мене запрошувати на побачення.

Звичайно, після трьох років наших відносин, я розраховувала на офіційне заміжжя, а не на охолодження почуттів. Тому, зважилася поговорити з коханим. І він, заявив, що ще не визначився остаточно з вибором і знаходиться в активному пошуку! Близько двох місяців у нього паралельно з’явилася друга панночка. Її звуть Наталя. Вона так само поділяє його любов до живопису. А ще – чудово готує, у неї своя квартира. Назвати її ідеальним і остаточним варіантом він теж не може. Справа в тому, що ця дівчина має, на його думку, «надмірну вагу» і йому не подобається, коли вона супроводжує його на чергову театральну прем’єру. Крім того, вона слухає «дурну сучасну музику» і іноді занадто одягається.

Ось так і заявив. Зі мною він відчуває спокій, а з моєю суперницею йому дуже добре. Уявляєте, прямо султан якийсь з гаремом місцевого розливу! Страшно, що він вимовляв про такі речі так спокійно, наче розповідав про приїзд кузена в гості. Я просто була в розпачі. Це називається не «вибираю», а «зраджую». І всі ці відмовки типу «я нічого не обіцяв» або «ви мені обидві дорогі» – цілковиті дурниці! Якщо чоловік зустрічається з жінкою три роки, це він ще не визначився? Якщо чоловік заводить іншу, це він теж не визначився? Все він вже вирішив. Хоче користуватися панянками, які дозволяють ними користуватися.

Але, найгірше, що я все ще емоційно прив’язана до нього. Мені немає звідки чекати підтримки, щоб пережити своє розчарування. Думаю, що поведінка моєї мами теж вплинула на наші стосунки, вона постійно була незадоволена, коли Андрій приходив до мене, не виключаю, що вона говорила з ним на цю тему. Хоча розумію, що його бажання вирішувати житлову проблему теж не було. Ось сиджу, п’ю чай і плачу. Чому у мене все так не виходить? Вмію і хочу бути вірною. Запити у мене теж скромні. Може, розповім свою історію і мені стане хоч трохи легше?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page