Ні, я, звісно, досить таки гарно та твердо розумію, що ніхто нікому нічого не винен абсолютно, в першу чергу кожна людина має турбуватися про себе! Але десь в глибині душі сподівалася, що мама таки добре допоможе нам з житлом, адже надії зараз іншої у нас з чоловіком немає, нам дуже важко і я добре розумію, що зараз своє житло ми не зможемо придбати, у нас немає такої можливості.
А тут, несподівано, дізнаюся, що вона квартиру бабусину виставила вже на продаж і хоче купувати будинок якийсь десь в Одесі. Квартира ще не продалася, грошей немає, але мама вже прописалася на сайтах одеської нерухомості і активно вибирає собі усі підходящі варіанти будинків. Загалом, вона серйозно взялася за це, сама все вирішила, – поділилася зі сною подруга Дарина.
– Взялася мама за все це не на жарт, мабуть, раз так серйозно підійшла до цього питання.
– Ага. Так якби ж то сама дивилася, вона мені ці посилання відправляє прямо постійно, дзвонить по чотири рази на день! «А ось цей варіант подивися, як тобі він, чи підійде? А ось цей? А який більше подобається? А що ти тут скажеш, що порадиш мені?» Я кажу їй, мамо, це дім твій, він тобі повинен подобатися, я тут причому? А вона мені заявила, що я невдячна донька, що будинок цей вона купує не для себе, а для онуків, щоб вони там жили все літо, самій їй нічого не потрібно. Ні, ну як? Онукам! Я кажу, мамо, а ти в курсі взагалі, що внукам твоїм жити ніде взагалі, яка там Одеса! Свого житла немає у нас ніякого, і коли буде, взагалі незрозуміло, нам зараз дуже не просто, бо наші всі гроші йдуть на оренду житла.
Дітей у Дарини і її чоловіка двоє – п’яти та двох з половиною років. У старшого сина проблеми з самопочуттям, подруга часто з ним їздить по різних фахівцях, постійно сидить в санаторіях.
Всі роки Дарина активно займається з сином вдома. Але цієї осені діти підуть в садочок, а подруга моя на роботу. Як і що вийде з цим, поки незрозуміло жінці зовсім, але виходити все одно треба – гроші їм потрібні зараз, бо ситуація дійсно непроста.
Настав, до того ж, час вирішувати щось з житлом, і так вже затягнули з цим дуже, що далі просто нікуди вже. Хоча б однокімнатну квартиру купити, щоб був дах над головою на самий крайній випадок.
Своєї нерухомості у Дарини і у її чоловіка поки що небагато – це частки в квартирах батьків. У неї одна третина в двокімнатній квартирі з мамою, у чоловіка – чверть в трикімнатній квартирі з його родиною.
Звичайно, власність це зовсім формальна, користуватися нею вони не зможуть все одно, принаймні, поки батьки живі, в квартирах живуть вони і житимуть ще довго.
Правда, у мами Дарини є ще й друга двокімнатна квартира, а 6 років тому дісталася їй у спадок. Та двокімнатна квартира здавалася і приносила завжди не великий, але стабільний дохід.
Коли сама Дарина виходила заміж, боязко запитала свою маму, чи не зможуть вони з чоловіком хоча б деякий час пожити в тій квартирі.
Мама відмовила своїй доньці в цьому, але не навідріз. Мовляв, поки ви молоді і працюєте, орендуйте собі самі житло або беріть кредит на нього, справляйтеся самі.
А якщо будуть якісь проблеми – звільнення, наприклад, декрет – то тоді мама поділиться доходом від орендарів, дасть якусь частину грошей доньці. Але в квартиру пускати їх не буде, тому що це пустити легко, а вигнати потім дуже непросто, а самі діти точно не захочуть піти з маминої квартири.
Дарина прийняла цю інформацію до відома, і через кілька років, коли дізналася, що чекає дитину, нагадала мамі про її обіцянку поділитися грошима з оренди в разі форс-мажору.
– Мама округлила очі відразу – виявилося, що вона ніколи такого не говорила! – усміхається Дарина. – Напевно, каже, ти щось не так зрозуміла мене. Так, ви чекаєте дитину, живете на орендованій квартирі, але ж це ваш вибір, ви дорослі люди і це ваше життя! Ви дорослі самостійні люди, повинні самі думати, де жити і планувати своє життя. Прикро було, звичайно, але що поробиш? Квартира мамина, вона має право робити з нею все, що хоче, а я ж, виходить, зовсім прав до неї не маю. Та й на тому закінчилося все.
Всі роки Дарина переконує і вмовляє саму себе, що все нормально, справедливо і мама діє абсолютно правильно. Вона взагалі молодець, живе сама, на свої гроші, про допомогу ніколи ні дочку, ні зятя не просить, у Дарини самої теж нічого не просить, онуків любить, особливо молодшу.
– А потім випадково дізналася, що мама виставила свою другу квартиру на продаж, і все знову спливло на поверхню душі! – ділиться Дарина. – Дуже важко збирати на своє житло, коли живеш в орендованій квартирі, з дітьми практично неможливо. Думаю, у нас ні кола ні двора, а мама будинок зібралася біля Одеси купувати, дачі їй ще не вистачає! Зараз такі важкі часи, ціни ростуть, роботу знайти важко, якщо й пощастить з цим, то зарплата мінімальна буде, ми своє власне житло точно не скоро придбаємо, я вже й мріяти про це перестала, розумію, що це нереально.
А недавно з’ясувалося, що дачу мама купує для своїх онуків.
– Якщо ми з чоловіком будемо жити і працювати в столиці, та ще й платити кредит – ну яка може бути дача біля моря? – сумно сказала Дарина. – Відпустки влітку невеликі, квитки коштують грошей. Відпустити дітей з мамою? Ідея, звичайно, непогана, але сумнівна, адже вже немолода. Вона тут, у столиці, онуків не взяла жодного разу в гості з ночівлею. Невже візьме на три місяці на дачу? Та я сама хвилюватимуся, адже вони ще малі, їй непросто буде з ними впоратися, мама ніколи з моїми дітьми й не сиділа, не проявляла ініціативи такої. До чого зараз про дітей говорить, яка справа їх до маминої дачі.
Краще б двокімнатну квартиру цю не продавала, а їм би віддала, хай навіть і тимчасово, на кілька років – ось це була б допомога, міркує Дарина. А так – це якась насмішка. Купувати дачу людям, у яких житла немає? В голові не вкладається. Але мама вважає, що дітей треба вивозити на море, і крапка, щоб вони там відпочивали, набиралися здоров’я.
Нехай мама робить, що хоче, купує цю дачу, нічого лізти?
Або спробувати Дарині ще і ще раз донести, що дітям не потрібна та дача зараз зовсім, а потрібно житло, бо жити їм дійсно ніде?
Фото ілюстративне.
