З чоловіком Галина познайомилася ще в студентські роки. Він був завидним нареченим в нашому університеті, за ним бігало багато дівчат. Але він вибрав серед інших Галину. Одружилися відразу після закінчення навчання. Невдовзі народився син, а через чотири роки, ще один син. Галина натішитися не могла своїми чоловіками, все мріяла, як вони виростуть і захищатимуть її. І як спокійно вона себе почуватиме за їхнім надійним плечем.
Сімейне життя було спокійним і рутинним. Василь працював, а Галина була в декреті, виховувала дітей, займалася будинком. Головним пріоритетом для жінки завжди була сім’я. Їй вона віддавала всі свої сили – цілими днями вона прала, прибирала, готувала. Природно, що особисті відносини з чоловіком відійшли на другий план. Та й на себе часу ніколи не вистачало. У турботах про дітей і чоловіка, Галина зовсім забула про себе, могла провести цілий день в халаті і з не розчесаним волоссям.
Зате щодня у неї тричі готувалася їжа – її хлопці ніколи не їли одне і те ж на сніданок, обід чи вечерю. Котлети, відбивні, м’ясо запечене і тушковане, жінка намагалася завжди вгодити усім, тому всі давно звикли, що їхній холодильник і стіл мають бути завжди повними.
Одного разу Галина зранку відчула себе недобре. Тому вирішила нічого не готувати, оскільки від учора в холодильнику залишилася ще майже повна каструля смачнезного борщу, та й відбивних ще було чимало. Жінка прилягла, а потім її розбудив крик розлюченого чоловіка:
– Я не їстиму вчорашній борщ, – грюкнув по столі ложкою Василь. І Галина тут же мусила встати і взятися за приготування нової страви.
І так було завжди, вона жила заради дітей і чоловіка. Та через деякий час жінка стала помічати, що її чоловік став звертати на неї все менше уваги. Або, ще гірше, коли вони збиралися в гості або запрошували до себе друзів, чоловік міг сказати Галині при всіх, що вона погано виглядає.
Таке ставлення чоловіка дуже ображало Галину. Адже вона – його дружина, мати його дітей. Чоловік повинен любити її таку, адже головне ж не зовнішність, – щиро вважала жінка.
Потім Василь почав затримуватися на роботі допізна, іноді він працював у вихідні. Ще, він дуже багато часу проводив в інтернеті, і часто ховався в іншу кімнату, коли розмовляв по телефону. Галина відчула щось недобре і почала підозрювати чоловіка в зраді.
Перед своїм днем народженням Галина знайшла в піджаку у Василя коробочку з сережками, але цього подарунка вона так і не отримала. Не витримавши цього, вона прямо запитала чоловіка про іншу жінку.
Галина сподівалася, що чоловік її заспокоїть, але на її великий подив, чоловік не став нічого брехати і сказав все, як є. Він зізнався, що у нього є коханка. Галині було нестерпно боляче в той момент. Василю вистачило нахабства сказати дружині, що вона сама винна в його зраді, адже погрузла в каструлях, не займалася собою тому стала йому абсолютно нецікавою.
Галину дуже вразили ці слова, вона проплакала кілька днів. Коли емоції трохи вляглися, вона вирішила, що не може кинути чоловіка. Справа в тому, що їй нікуди було йти. Вона давно не працювала, грошей у неї немає, з родичів тільки старший брат. Як забезпечити себе і себе і дітей, жінка не знала, тому стала заручником ситуації.
Василь теж чудово це розуміє, тому так нахабно поводиться. Він як і раніше зустрічається з коханкою. Домашні турботи і діти на дружині. Галина вперше відчула, що вона наче його служниця. Отак догоджала все життя чоловікові і дітям, і залишилася ні з чим.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
