fbpx
Життєві історії
Я не розумію, для чого мій тато купував трикімнатну квартиру. Можна було купити дві однокімнатні – в одній вони би жили, а другу вони мені б віддали. А тепер батьки будуть шикувати в своїй трикімнатній квартирі, а я з чоловіком маю скитатися по чужих кутках

Мені 30 років, нещодавно я вийшла заміж. З цим питанням трохи затягнула, бо мені щось зовсім не щастило в особистому житті.

До того ж, я займалася кар’єрою. Багато, правда, мені не вдалося заробити, тому я досі живу з батьками.

З Юрієм ми зустрічалися всього три місяці, потім вирішили розписатися. Він на два роки старший за мене, житлом до цього часу, на жаль, теж не обзавівся.

Тому після одруження ми пішли жити до моїх батьків. Вони, начебто, спочатку були не проти, хоча Юрій їм відразу не сподобався.

У моїх батьків трикімнатна квартира, вони її купили років 10 тому, за гроші, які тато заробив за кордоном на будовах. Туди його відправила мама, бо вона вважала, що на житло має заробити чоловік.

Заробітки були непростими, але заради житла тато погодився на це. Його місяцями не було вдома, приїжджав лише на свята, і все заради того, щоб у нашої родини було власне житло.

Тому тепер тато справедливо вважає, що мій чоловік теж мав би сам заробити на квартиру, а не йти жити до тещі з тестем.

Прямо вони це не говорять, але відчувається напруга. Одним словом, ми розуміємо, що в домі батьків нам не раді.

Чоловік часто став висловлювати мені закиди, що вони не дуже добре ставляться до нього, хоча він всіляко намагається бути з ними ввічливий і чемний.

А батьки стали дорікати мені, що він завжди все не так робить.

А нещодавно вони мене запитали, чи не збираємось ми жити окремо.  Так, нібито, буде спокійніше і краще для всіх.

Але у нас немає грошей ні на свою квартиру, ні на оренду! І куди нам тепер іти?

Я не можу зрозуміти, чому батьки не хочуть, щоб ми жили з ними. У нас трикімнатна квартира, місця всім вистачає.

За комуналку ми платимо свою частину, продукти купуємо, намагаємося прибирати за собою. І все ж, мої родичі не задоволені тим, що ми живемо з ними.

У батьків Юрія дві кімнати і молодший брат, тому до них ми переїхати не можемо.

Якщо підемо на оренду, нам ледве вистачатиме на їжу, не кажучи вже про одяг.

До того ж, я чекаю дитину, так що після того, як я піду в декрет, грошей стане ще менше.

Але батьків навіть не тішить той факт, що у них скоро буде внук, вони наполягають – після свят з’їжджайте!

Але куди? Що нам робити?

Я не розумію тоді, для чого мій тато купував трикімнатну квартиру? Можна було купити дві однокімнатні – в одній вони би жили, а другу вони мені б віддали.

А тепер батьки будуть шикувати в своїй трикімнатній квартирі, а я з чоловіком маю скитатися по чужих кутках? І це при тому, що я у них єдина дитина.

Вважаю, що мої батьки дуже неправі. А Ви як думаєте?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page