Мені 30 років, нещодавно я вийшла заміж. З цим питанням трохи затягнула, бо мені щось зовсім не щастило в особистому житті.
До того ж, я займалася кар’єрою. Багато, правда, мені не вдалося заробити, тому я досі живу з батьками.
З Юрієм ми зустрічалися всього три місяці, потім вирішили розписатися. Він на два роки старший за мене, житлом до цього часу, на жаль, теж не обзавівся.
Тому після одруження ми пішли жити до моїх батьків. Вони, начебто, спочатку були не проти, хоча Юрій їм відразу не сподобався.
У моїх батьків трикімнатна квартира, вони її купили років 10 тому, за гроші, які тато заробив за кордоном на будовах. Туди його відправила мама, бо вона вважала, що на житло має заробити чоловік.
Заробітки були непростими, але заради житла тато погодився на це. Його місяцями не було вдома, приїжджав лише на свята, і все заради того, щоб у нашої родини було власне житло.
Тому тепер тато справедливо вважає, що мій чоловік теж мав би сам заробити на квартиру, а не йти жити до тещі з тестем.
Прямо вони це не говорять, але відчувається напруга. Одним словом, ми розуміємо, що в домі батьків нам не раді.
Чоловік часто став висловлювати мені закиди, що вони не дуже добре ставляться до нього, хоча він всіляко намагається бути з ними ввічливий і чемний.
А батьки стали дорікати мені, що він завжди все не так робить.
А нещодавно вони мене запитали, чи не збираємось ми жити окремо. Так, нібито, буде спокійніше і краще для всіх.
Але у нас немає грошей ні на свою квартиру, ні на оренду! І куди нам тепер іти?
Я не можу зрозуміти, чому батьки не хочуть, щоб ми жили з ними. У нас трикімнатна квартира, місця всім вистачає.
За комуналку ми платимо свою частину, продукти купуємо, намагаємося прибирати за собою. І все ж, мої родичі не задоволені тим, що ми живемо з ними.
У батьків Юрія дві кімнати і молодший брат, тому до них ми переїхати не можемо.
Якщо підемо на оренду, нам ледве вистачатиме на їжу, не кажучи вже про одяг.
До того ж, я чекаю дитину, так що після того, як я піду в декрет, грошей стане ще менше.
Але батьків навіть не тішить той факт, що у них скоро буде внук, вони наполягають – після свят з’їжджайте!
Але куди? Що нам робити?
Я не розумію тоді, для чого мій тато купував трикімнатну квартиру? Можна було купити дві однокімнатні – в одній вони би жили, а другу вони мені б віддали.
А тепер батьки будуть шикувати в своїй трикімнатній квартирі, а я з чоловіком маю скитатися по чужих кутках? І це при тому, що я у них єдина дитина.
Вважаю, що мої батьки дуже неправі. А Ви як думаєте?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую