З чоловіком я прожила у шлюбі 15 років, у нас є спільна дочка. Жили ми на території чоловіка, а 10 років тому ми розлучилися.
Після розлучення я навіть не мала куди піти. То ж у віці 40 років мені потрібно було зрозуміти, що мені робити далі. І тоді я вирішила їхати на заробітки в Іспанію. Іншого виходу заробити собі на житло я не бачила.
Свою на той час 14-річну доньку я залишила з чоловіком і його мамою.
Додому майже не приїжджала, бо крім доньки мене ніхто не чекав, та й дому, як такого, у мене не було. І в Іспанії теж нічого не витрачала, все складала.
За зароблені євро я купила земельну ділянку в сусідньому селі, там я збиралася будувати будинок. В селі колишнього чоловіка я не хотіла жити.
Я попросила свою знайому, щоб вона підшукала мені гарне місце. А коли я приїхала купувати землю під будівництво, познайомилася з Василем, рідним братом цієї жінки.
Василь мені дуже допоміг в оформленні необхідних документів. Він практично все сам зробив, я майже нікуди і не ходила, бо мала небагато часу.
Потім між нами виникла симпатія, і ми почали зустрічатися. Василь наполягав, щоб я поверталася додому. Я не планувала ще повертатися, але Василь наполіг, він сказав, що життя минає, а всіх грошей і так не заробити.
На будівництво будинку я вже заробила достатньо, то ж я послухала чоловіка, повернулася в Україну, влаштувалася на роботу.
Ми почали разом жити і будувати будинок. Але виходить так, що всі кошти на будівництво заробляю я. Василь займається тільки організацією будівництва і частково будує сам.
У випадку якщо якісь роботи виконувала ремонтна бригада чи наймані робітники, платила за роботу їм я.
Василь займався закупівлею і доставкою будматеріалів, це чисто чоловіча робота, я в цьому нічого не петрала.
Будинок я оформила на себе, і спочатку Василь не мав нічого проти. Але віднедавна він став говорити про те, що він теж хоче мати частку в цьому будинку.
Для мене це стало повною несподіванкою, до того ж, неприємною. Живемо ми на мої кошти, продукти, одяг, оплата комунальних послуг – все за мої гроші.
Зарплата Василя в основному йде на його потреби – запчастини для машини, бензин. Він мені дорікнув, що це для мене він машиною цілими днями мотається по магазинах і витрачає купу грошей на бензин.
Якщо і прошу його щось купити, він це робить, але з великим небажанням. Якщо має якийсь додатковий заробіток, намагається витрачати так, щоб вони були вкладені в його майно, наприклад, в машину, або купує дорогі робочі інструменти.
За плечима у Василя два шлюби, у нього двоє дітей від перших шлюбів, так що частина зарплати йде туди. Але я з розумінням до цього ставилася, адже забезпечувати дітей – це святе.
У мене росте невдоволення тим, що чоловік, проживаючи на мої кошти, ставить умови про частку в будинку куди, як він думає, досить вкладається він своєю участю в будівництві.
Як бути в такій ситуації? Всі мої заробітки йдуть на будівництво і наше утримання.
Його родичі дуже підтримують його позицію. Підозрюю, що саме вони і нарадили йому вимагати своєї частки, хоча у мене і думки не було, що як каже його рідня «побудуєш будинок, а вона вижене тебе».
Проте зараз я замислилася. Мені це все не дуже подобається.
Зараз наш будинок ми ще будуємо. А живемо в старій хаті Василя.
Ось така ситуація. Що скажете?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую