Проживши з чоловіком всього 2 роки у шлюбі, я розлучилася. І не останню роль у цьому відіграли його батьки.
З Сергієм ми до того зустрічалися майже рік, але ми жили окремо, з батьками зустрічалися рідко, тому особливих проблем не було.
Непорозуміння почалися після того, як ми вирішили розписатися.
Сергій привів мене знайомитися з своїми батьками, я дуже хвилювалася, і як виявилося, не даремно.
Мама Сергія з самого початку була налаштована щодо мене не дуже доброзичливо. Як я вже пізніше зрозуміла, у неї на приміті була інша дівчина, яку вона хотіла за невістку, але її єдиний син вибрав мене.
Наступним неприємним етапом була підготовка до весілля. Батьки Сергія зустрілися з моїми батьками і ніяк не могли дійти згоди щодо організації весілля.
В результаті ми відмовилися робити весілля і просто розписалися.
Далі почалися суперечки – де нам жити. Свого житла у мене не було, адже я виходила заміж в 22 роки.
Сергій був старшим за мене на 7 років, але про окреме житло він не подбав, тому що його батьки все життя будували великий будинок, в якому за їхніми планами мав жити і син.
І хоч я не хотіла жити з свекрами, але під тиском обставин я погодилася, в надії, що з часом все зміниться на краще.
У свекрів був великий будинок, в якому нам виділили окрему кімнату, кухня і ванна була спільною. При цьому другий поверх просто пустував, замість того, що віддати нам його, свекри закрили його на ключ.
Розійтися на кухні з свекрухою було не просто. Страви, які я любила, вона не готувала і не їла зовсім. Натомість, те, що куховарила вона, не могла їсти я.
Здавалося б, це – дрібниця, але насправді для мене це було великою проблемою, я навіть схудла майже на 8 кілограмів.
Одним словом, витримала я рік, а потім сказала чоловікові, що ми або розлучаємося, або переїжджаємо жити окремо на знімне житло.
Відповідь чоловіка була однозначною, він сказав, що йому є де жити, а все решту – це мої проблеми.
Сказав він так тому, що цю пісню постійно співала свекруха зі свекром, вони вважали, що я маю бути їм безмежно вдячна за те, що вони мене приютили у себе.
Я не хотіла розлучатися з чоловіком, бо в 24 роки бути вже розлученою видавалося мені не найкращою перспективою.
Але жити так далі я теж не могла. Ми з Сергієм розлучилися. Найбільше цьому раділа його мама, яка у слід мені сказала, що я ще дуже пошкодую про своє рішення.
Зараз мені 29 років, і я досі живу одна. Після розлучення мені дуже важко знайти людину, з якою я б могла створити сім’ю.
Інколи я думаю, а чи правильно я зробила, що розлучилася? Може, треба було терпіти?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.