fbpx
Breaking News
Поліна не pозуміла куди він вeзе її з дітьми, а Сергій мoвчав. Пiд’їхали вони до великого зaміського будинку. Вuявився будинок його матері. Поліна бoялася, як вiдреагує майбутня свeкруха на нeї і чyжих дiтей. І тут вuйшла вoна
Oдного pазу Людмила пpийшла в тaкому стaні, так рuдала, що я дoвго не мoгла зpозуміти в чoму спpава. І тут Люда видaла пpиголомшливу новину: Петро її кuнув і пiшов до iншої жiнки. Спoчатку плaкала щoвечора, а потім виpішила чoловіка пoвернути
Уже на 7-му мiсяці вaгітності Олі було пoгано від того, що їй не дoзволили летіти в Індію. Нaрoдила сина і відpазу вiддала матері в сeло. Чеpез рік пpиїхала тiльки зaсмагла Оля, пoбула кілька днів з сином і знoву поїxала. Дaла oбіцянку, що пoвернеться за сином, кoли йому буде вже п’ять
Нiколи не зітpеться з пам’яті тoй вересневий день, кoли кoханий сказав, що в жовтні одpужується з iншою. Через півроку — як гpім серед ясного неба — пpиходить мій коxаний, стає на кoліна, каже, що кoхає лише мене. Oдне моє слово — і він покuне дpужину й жuтимемо рaзом. Та знaла, що у коxаного три місяці тому наpодився синoчок. Забpати бaтька від дитини було для мене стpашним гpіхом
Ліда мала двох синів, та вони не спішили до матері. Кoли чoлoвік залишив цей світ, вона зосталася сама у хaті. Та oднoго дня у дім пpийшла бiдa
Без рубрики
Я не допомагаю своїй дружині…

До мене прийшов приятель, ми сіли на кухні, пили чай і розмовляли про життя. Під час розмови я встав і сказав: «Зараз, я помию посуд і повернуся».

Мій приятель подивився на мене так, немов я повідомив, що відлучаюся для будівництва космічної ракети. У повному сум’ятті і із захопленням в голосі він вимовив: «Я радий, що ти допомагаєш своїй дружині. Я своїй не допомагаю, тому що я їй пару разів допоміг, а вона мене навіть не похвалила. Минулого тижня я помив підлогу, і ні єдиного слова подяки».

Я повернувся на своє місце, сів поряд з ним і пояснив, що я не «допомагаю» своїй дружині.

Моїй дружині помічник не потрібен, їй потрібен чоловік. Я її чоловік, і у нас різні функції в подружжі, але виконання домашніх справ – це не «допомога».

Я не допомагаю своїй дружині прибирати в будинку, тому що я теж в цьому будинку живу, і мені теж потрібно в ньому прибирати.

Я не допомагаю своїй дружині готувати, тому що я хочу їсти, і мені теж потрібно готувати.

Я не допомагаю своїй дружині мити посуд після вечері, тому що я теж користувався цим посудом.

Я не допомагаю своїй дружині з її дітьми, тому що це і мої діти, а мій обов’язок – бути їм батьком.

Я не допомагаю дружині прати, розвішувати і складати одяг, тому що це і мій одяг, і одяг моїх дітей.

Я не помічник в цьому домі, я частина цього дому. А що стосується похвали, я запитав свого співбесідника, коли востаннє після того, як його дружина зробила прибирання в будинку, попрала одяг, змінила постільну білизну, вклала спати дітей, приготувала їжу, що-небудь організувала, він подякував їй?

Але подякував не аби як, а з відчуттям: «Я в захваті, дорога! Ти чудова!»

Тобі це не здається абсурдним? Хіба не дивно, коли ти, раз в житті помив підлогу і чекаєш якогось особливого трофея за свої заслуги? Чому? Ти не замислювався про це, друже?

Можливо, ти дуже захопився цією «культурою мачο», що вважає, що всі домашні справи – це її робота.

Можливо, тебе колись навчили, що все це робиться само собою, що тобі навіть напружуватися не треба? Ну, тоді хвали її так само, як ти хотів, щоб хвалили тебе, такими ж словами і з таким же відчуттям.

Допомагай їй, будь справжнім чоловіком, а не гостем, який в цей будинок приходить їсти, спати, приймати душ і задовольняти свої потреби. Будь як вдома! У себе удома.

Справжні зміни в суспільстві починаються з наших сімей. Учіть своїх дітей справжньому товариству в сім’ї!

Тед Едвардс, dc.lviv.ua

Читайте також: ВЧЕНІ НАЗВАЛИ НАЙКРАЩІ МІСЯЦІ ДЛЯ ЗАЧАΤΤЯ ДІТЕЙ

Related Post