fbpx
Життєві історії
Я наважився зробити Зоряні пропозицію. Призначив зустріч в кафе, купив квіти і каблучку. Але в той вечір Зоряна не прийшла. Вона просто зникла – і з міста, і з мого життя. Я не знав, що думати. Спільних знайомих у нас практично не було. А та квартира, де жила Зоряна, була постійно зачиненою. Наступна наша зустріч була аж через 25 років, я одружений, у мене є донька, але я ладен все кинути заради неї

25 років тому я закохався в одну дівчину. Зоряна була дуже красивою, а ще, у неї був дуже багатий і впливовий батько. Але спочатку я цього не знав. Ми зустрічалися, ходили в кіно, кафе, гуляли вулицями міста. Я точно знав, що нікого так більше не кохатиму, як Зоряну. Вона – особлива, єдина і неповторна.

Через пів року наших зустрічей я наважився зробити їй пропозицію. Призначив зустріч в кафе, купив квіти і каблучку. Але в той вечір Зоряна не прийшла. Вона просто зникла – і з міста, і з мого життя. Я не знав, що думати. Спільних знайомих у нас практично не було. А та квартира, де жила Зоряна, була постійно зачиненою.

Пошуки дівчини були безрезультатними. І хоч у мене опустилися руки, я вирішив каблучку зберегти, бо десь в глибині душі вірив, що ми обов’язково ще зустрінемося. Але час невпинно летів, а звісточки від Зоряни не було.

Через якийсь час я одружився. Ні, я не любив свою дружину, але безмірно поважав. У нас народилася дочка, зараз їй вже 22 роки, вона заміжня і вже подарувала нам онука. За 23 роки, які прожив з дружиною, я так і не зміг її полюбити. Зараз донька пішла від нас, ми живемо обоє у великому будинку, але залишаємося чужими.

Я ніколи не вірив в долю, але після цього випадку, я не сумніваюся, що доля є. Я вирішив більше не зберігати каблучку, яку 25 років тому я купив для Зоряни, тому вирушив в магазин, щоб здати його і натомість придбати щось красиве для доньки, з якою в мене склалися чудові відносини і яку я дуже люблю.

Я припаркувався біля ювелірного магазину і вийшовши з машини, я побачив жінку, дуже схожу на Зоряну. Ноги самі несли мене до неї і я не помилився, це була вона. Зоряна дуже зніяковіла від зустрічі зі мною, бо теж відразу мене впізнала.

Ми з нею розговорилися і дуже багато дізналися про минуле один одного. Виявляється, тоді приїхав її батько і просто забрав її додому, категорично заборонивши їй спілкуватися зі мною. Потім видав її заміж за чоловіка, якого сам обрав для неї.

Пів року тому її батька не стало, і вона нарешті розлучилася з нелюбим чоловіком. При розлученні чоловік все забрав собі, і вона з сином залишилася практично без нічого. Так я дізнався, що у мене є син.

Ми зустрілися і зрозуміли, що досі любимо один одного. Я прийняв рішення піти від дружини. Але про все дізналася моя дочка. Ну як дізналася, я сам поділився з нею. Думав вона доросла і зрозуміє мене, а вийшло навпаки. Моя дівчинка сказала, що якщо я піду від матері, то я більше їй не батько, що вона заборонить мені бачитися з онуком і більше ніколи не буде зі мною розмовляти.

Я тепер не знаю, що робити. Як вибрати між донькою і коханою жінкою? Чому протягом всього мого життя щось заважає мені бути разом з Зоряною? Я не хочу втрачати дочку, хочу бачитися з онуком і зберегти нормальні відносини з дружиною.

Я розумію, що якщо я піду від дружини, їй буде важко. Але я не можу себе пересилити, 23 роки я жив в шлюбі з нелюбою жінкою. Може вистачить?

Мені лише 50 років, доля подарувала мені ще один шанс, а я не можу його використати. Моє щастя зовсім близько, а мені доводиться робити найскладніший вибір в житті. Я думаю над тим як можна умилостивити дочку, але вона занадто вороже налаштована. Може, є якийсь спосіб вирішити цю ситуацію мирним шляхом?

Фото ілюстративне – vsdhelp.

You cannot copy content of this page
facebook