Я заміжня, у мене другий шлюб, двоє дітей. Старша донька-першокласниця від першого чоловіка та півторарічний син від теперішнього. З колишнім розлучилися, коли доньці було два роки.
У ті часи мій колишній чоловік був цілком успішною, забезпеченою людиною, власником бізнесу. Справи йшли непогано, ще до одруження він купив трикімнатну квартиру, хорошу машину, допомагав матері – збудував їй двоповерхову дачу, точніше навіть, заміський будинок, в якому можна жити і взимку. У мене ж нічого не було, я прийшла до чоловіка, що називається, «на все готове», про що він мені час від часу ненав’язливо нагадував.
Поки працювала і мала якийсь свій дохід, це все здавалося жартами, а потім сіла в декрет, народила, і вже стало не смішно. Мене дорікали кожною з’їденою котлетою.
Я з простої сім’ї, батьки живуть в невеликому містечку, вони пенсіонери. Але під час декрету вони постійно підкидали мені невеликі суми грошей, мама купувала щось із одягу та взуття.
З моїми батьками колишній чоловік спілкувався неохоче і вважав, що самі у своєму становищі винні, «працювати треба». Хочеш жити добре, крутись, шукай способи, а не відмовки.
До дочки він ставився дуже добре, для неї грошей не шкодував, купував усе, що треба. При можливості намагався з нею гуляти, грався. У них і досі чудові стосунки. Донька його любить, ходить до батька із задоволенням.
Після розлучення я пішла від чоловіка без нічого. А потім у нього почалися проблеми у бізнесі. Ми спілкувалися лише з приводу доньки.
Декілька років я з донькою жила у батьків, а потім зустріла свого другого чоловіка. Разом ми вже майже три роки, маємо спільного сина. За іронією долі живуть тепер у тому ж районі, що й колишній чоловік – буквально по сусідству.
У колишнього чоловіка справи йдуть погано. Бізнес впав остаточно, іншої роботи він не знайшов. І тепер він сам ледве зводить кінці, бігає на підробітки. Дійшло до того, що світло вже відключали за несплату! Донька повідомила, каже, їсти до бабусі ходили, у тата світла немає… Мати-пенсіонерка, мабуть, його підгодовує.
Доньку він любить, з нею спілкується, бере її постійно, гуляє, раз на тиждень вона, як правило, ночує в нього… Аліменти не платить уже багато років, про це й не йдеться, грошей не має. Та я і не чекаю, гаразд, головне – спілкується з дитиною.
Нинішньому чоловікові не дуже подобається те, що я спілкуюся з колишнім. Я у декреті, ми виплачуємо кредит за квартиру, в якій живемо.
Час від часу я збираю йому пакет продуктів – крупи там, олія соняшникова, курячі субпродукти, всякі домашні консерви від нинішньої свекрухи – вона захоплюється заготовками, ми все одно стільки не з’їдаємо. Передаю колишньому, він бере, дякує…
Нинішній чоловік про це не знає, впевнена, що він би це не схвалив. Може воно і неправильно, але я відчуваю, що в цій ситуації маю йому допомогти.
Є можливість – треба допомагати, життя складна штука, ніколи не знаєш, що трапиться через кілька років, і мій колишній чоловік – яскравий приклад.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
