Мами моєї не стало ще 10 років тому. Тато живе в селі сам, він тримає чимале господарство.
У мене вже своя сім’я: чоловік і двоє дорослих дітей. Живемо в місті і маємо трикімнатну квартиру.
До тата часто їздити ми не маємо змоги, адже працюємо, багато своїх турбот, але, як тільки випаде нагода, намагалися разом з дітьми провідати батька.
Ми завжди, коли приїжджали, допомагали татові по господарству. Батько без нас ніколи не садив і не копав картоплю. Але й грошима він нам добре допомагав, коли продавав щось зі свого господарства, а воно у тата було чималеньким.
Спочатку я навіть розмови не вела з ним про те, що все господарство потрібно продати, адже татові вже нелегко працювати. Я добре розуміла, що він з дитинства звик до праці і йому це подобається.
Тато все робить з любов’ю для нас, адже хоче нам допомогти.
А зараз він старенький, ми з чоловіком пропонували, щоб він залишав село і ми заберемо його до себе, у нас в квартирі одна кімната вільна. Тато погодився продати господарство, але їхати до нас відмовився. Сказав, що буде жити в себе в хаті і все.
Вмовляти тата марно, він вже прийняв рішення. Але у нас робота, сидіти ми з ним в селі не можемо теж, а про те, щоб знайти йому якусь доглядальницю й мови бути не може, тато не хоче, щоб ми витрачали гроші.
Можливо, в когось була така ситуація і ви порадите мені, як вчинити. Бо й тата свого шкода і кинуте все і перебратися в село ми теж не можемо, адже у нас своє життя і робота в місті.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
