Я зі звичайної, зовсім небагатої родини, сім’ї середнього достатку. Мої батьки – звичайні працівники заводів, і ми з сестрою пішли по їх стопах. Незважаючи на те, що професії за сучасними мірками у нас не найпрестижніші, але ми з Іриною зуміли разом з нашими чоловіками побудувати будинки і забезпечити своїх дітей усім необхідним.
У мене двоє синів, які також, як і я заробляють на хліб руками. Обидва одружені і непогано забезпечують своїх дружин. Я пишаюся тим, що один з них зміг створити дружну, велику родину з трьома діточками. У другого сина дітей поки немає, але все до цього йде.
А у моєї сестри Ірини є всього одна лише дочка, яка в 30 років жодного разу не виходила заміж, працює за копійки, і до сих пір живе зі своєю матір’ю. Раніше я намагалася познайомити її з хорошими людьми, але вона крутила носом і висловлювала своє незадоволення: мовляв, вони нерозумні, і поговорити з ними нема про що, мабуть племінниця постійно сподівалася зустріти принца.
Притому, що життя у цієї дівчини не склалося, вона шалено пишається своїми двома вищими освітами. Якби вона вела добре себе по відношенню до мене, то я б і уваги на неї не звертала. Однак ця дівчина дуже сильно хизується своєю освіченістю, і тому вважає себе вище всіх інших наших родичів. Вона постійно мудрує на сімейних святах, і через це її ніхто не любить.
Одного разу племінниця на якомусь сімейному святі, і висловила одному з моїх синів, мовляв: «Навіщо мати так багато дітей, адже ви з дружиною не зможете дати нормальну освіту своїм дітям?». Після цього випадку я бачити її більше не хочу! Невже, якщо у людини є 2 вищі освіти, від яких немає зовсім ніякої користі, то він має право вважати себе краще за інших? Та якби мені запропонували проміняти свій будинок і сім’ю на якісь дипломи, то я б нізащо не погодилася на це. Мені здається, куди сумніше залишитися старою дівою в 30 років, сидіти на материних грошах, ніж вважатися малоосвіченою людиною.
Швидше за все, недобра поведінка племінниці – це результат її нереалізованості і самотності. Шкода сестру, якій доводиться з нею жити, адже іноді і їй з її донькою буває зовсім нелегко. Племінниця дорікає своїх батьків в тому, що їй нібито соромно знайомити їх зі своїми друзями, адже вони «не інтелігенція», а й жити самостійно вона не може, бо на її зарплату навіть однокімнатну квартиру орендувати не можна.
З кожним роком її поведінка стає все гірше. Я тепер до сестри навіть ходити не хочу, коли її донька вдома.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – astana.restoran.
