fbpx
Життєві історії
Я мала не лише допомагати з дітьми, але ще й їсти готувати. Невістка мені на кухні не допомагала, а мою їжу постійно критикувала – котлети пересмажені, борщ жирний, салат недосолений. Звичайно, я себе зараз картаю, що треба було промовчати невістці, але коли вона почала мені говорити все, що вона думає про мене, я теж їй відповіла. В результаті, вона мені показала на двері, а син її підтримав і підтвердив при цьому її слова, що онуків ми більше не побачимо

Іван у нас єдиний син, ми з чоловіком всю душу вклали в нього. Дали гарну освіту за кордоном. Забезпечили квартирою і машиною. Дві вищі освіти дали свій результат. Він швидко пішов вгору по кар’єрних сходах. А через деякий час і ми самі переїхали за кордон, тому що чоловікові запропонували роботу. Здавалося, ближче до сина. Дбайливий син, поважаючий своїх батьків, що може бути краще? Освідчений, незалежний, розумний.

Ми пишалися ним до тих пір, поки він не зустрів свою половину. Ми зустріли її з радістю, хоча я спочатку бачила, що з її боку не було любові, а було бажання вигідно влаштуватися. Про це навіть сказав її дядько (друг сина, який їх і познайомив). Дівчинка виросла в важких умовах, батьки розлучилися, коли їй було 2 роки, а згодом і мама втекла, залишивши дочку на бабусю. Тому вона бачила наші відносини і всерйоз ревнувала сина до нас.

Школу вона ледь закінчила, вищої освіти не мала, але зате вона прекрасно могла плести інтриги! Чим можна було мотивувати, що син нас навіть на весілля не запросив? Це була перша зрада.

Три роки ми не спілкувалися, але з’явилася дитина і ми, незважаючи ні на що, привітали їх. Вони приїхали до нас, ми пробачили (але не забули), у всіх трапляються помилки. Внучка прекрасна, коли вони у нас були, то залишали її, самі йшли гуляти. Потім, коли їм треба було, я приїжджала допомогти. І все!

Через деякий час мені заявили, що вони не довіряють мені внучку, тому що я не поміняла памперс. А він не чув мої виправдання, що вони пішли їх купувати, і в квартирі +35, літо.

У минулому році ми відпочивали в одному місті, але в різних будинках. Якось заїхали до них, щоб завезти їсти, у них в цей час був ремонт, і кухня не працювала. Син був дуже незадоволений тим, що ми без попередження приїхали. У той час там перебувала бабуся невістки, з якою ми з весілля не спілкуємося. Це з їхньої подачі наш син нас не запросив. Знову нас не допустили до внучки.

Зараз у них народилися двійнята. Я поїхала їм допомогти. Дуже просили, але вже з першого дня, з першої хвилини я бачила невдоволення невістки, і вона вже навіть не приховувала, бігала і шепотіла на вухо синові.

Їй не подобалося то чому я сиджу, а не займаюся з онукою, то чому я дивлюся телевізор і він безцеремонно підійшов його й вимкнув, хоча я просила одну хвилину, щоб додивитися.

Я мала не лише допомагати з дітьми, але ще й їсти готувати. Невістка мені на кухні не допомагала, а мою їжу постійно критикувала – котлети пересмажені, борщ жирний, салат недосолений.

Звичайно, я себе зараз картаю, що треба було промовчати невістці, але коли вона почала мені говорити все, що вона думає про мене, я теж їй відповіла. В результаті, вона мені показала на двері, а син її підтримав і підтвердив при цьому її слова, що онуків ми більше не побачимо.

Я йому сказала, що він ганчірка. І він промовчав! На питання, чи не боїться, що бумерангом все повернеться, він відповів, що готовий до цього.

Я досі не можу прийти до себе, що ця жінка зробила з моїм сином, адже до зустрічі з нею він був зовсім іншим.

Фото ілюстративне – takiedela.

facebook