fbpx

Я майже 2 роки в Німеччині живу, а на це Різдво вирішила додому поїхати в Україну. В потязі зі мною жінка їхала одна, Марія її звали. Ми з нею розговорилися і вона мені про свою невістку стала розповідати. Всю дорогу я слухала її, а потім вийшла, бо я з Вінниччини сама, а вона в Київ поїхала. Марію цю я бачила вперше, але історія її засіла в моїй душі на все життя

Хочеться просто зараз лише погодитися з тим, що не даремно люди говорять, що життя прожити, не просто поле перейти.

Життя минає, і кожен з нас зустрічається з різними ситуаціями, різними труднощами та непростими випробуваннями у своєму житті. А буває, погодьтеся, ситуація однакова або майже однакова, але вирішуємо ми їх зовсім по-різному і маємо різне бачення. Адже ми всі такі різні люди.

Головне зробити вірний вибір у важливий момент, щоб потім не шкодувати про це у майбутньому.

Життя своє прожити потрібно гідно, щоб бути щасливим щодня та щомиті, і робити щасливими людей навколо нас.

Нещодавно я їхала до своїх рідних в село. Зараз я живу в Німеччині, а на Різдво додому поверталася. У поїзді вже досить таки немолода жінка, яку я бачила вперше, розповіла непросту історію свого життя.

З чоловіком своїм вона вже давно розлучилася, не склалося зовсім сімейне життя у них. Одна зовсім виховувала двох синів. І коли старший син вирішив одружитися, вона категорично не підтримала його вибір.

Майбутня невістка була старшою за її сина, та ще й з дитиною своєю. Це і привело мою співрозмовницю в серйозне обурення таким вчинком її дитини.

Обраницю сина вона навіть і бачити не хотіла. Настрій її був категоричний та негативний цілком.

Невістка старша за її сина, та ще й з дитиною, така жінка не пара її синові, подумала мати тоді. Так вирішила мама за дорослого сина.

Але молоді й слухати нікого не збиралися, вони просто розписалися, весілля не робили, розписалися таємно від матері.

Мати довго не могла пробачити йому, ображалася, але, все ж таки, прийшла в сім’ю сина тільки тоді, коли народився онук. Це ж її рідна дитина, а сина невістки вона просто не помічала.

– Я ж нічого йому поганого не робила, він для мене просто не існував. Це ж не мій онук. У нього є своя бабуся, нехай вона їм і займається. Я думаю, що кожна мати зрозуміє мене, адже полюбити чужу дитину дуже важко, – розповідала попутниця.

Стільки злості, обурення, негативу було скинуто з її боку на молоду сім’ю. Як же важко було синові цієї жінки розриватися між матір’ю та дружиною, адже він не хотів образити ні ту, і ні ту.

Відносини з матір’ю були непрості у них обох, але вони намагалися триматися з нею добре і ставилися з повагою.

І в один з днів біда прийшла в цю сім’ю, старшого сина не стало, на жаль. Марія, попутниця моя, мені розповіла все зі сльозами на очах. Шкода улюбленого сина, шкода себе.

Звичайно, невістка з нею стосунки підтримувати не стала, сказала, що бачити її не хоче більше тепер і що терпіла її і мовчала, тільки заради сина, адже бачила, як він матір любив.

І думаєте, Марія ця зробила якісь висновки? Проаналізувала своє життя, виявила свої помилки? Ні.

На превеликий жаль цього не сталося, вона так і нічого не зрозуміла, навіть біда її не навчила. Вона сказала молодшому синові, щоб він і не думав одружитися з жінкою з дитиною. Чужих дітей їй не треба.

Ось і всі висновки, які вона зробила. Мені не вдалося з нею продовжити розмову, наближалася моя зупинка, і я вийшла з потяга, адже я на Вінниччині живу, а вона поїхала далі до Києва.

Мені сумно, що вона мала таке погане життя, ще й своїм рідним його зіпсувала.

А зовсім недавно я зустріла іншу знайому, яка розповіла про те, що її син одружився на жінці старшою за нього, і вона вже мала дитину.

Знайома моя була такою радісною та щасливою, вона розповідала мені, що їй дуже подобається невістка, хорошою людиною вона виявилася.

Розповідала, як вона познайомилася з сином тоді ще майбутньої невістки. Купила шоколадку, підійшла до хлопчика і каже:

– Давай знайомитися, я твоя бабуся.

У родині сина прекрасні відносини і бабуся просто щаслива.

Я довго думала про цих людей і їх сім’ї. І сумно, що трапляються люди, які самі собі псують життя і своїм рідним людям. Чому є такі люди, від яких багато проблем в житті, але він них важко відвернутися, бо вони в родині твоїй?

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page