Я працюю в Італії лише десь 2 роки, поїхала сюди, адже довго не могла знайти роботу вдома. Чоловік залишився на господарстві, адже в нас воно чимале і землі багато маємо.
Павло працює трактористом, робота в нього є завжди, та, хоч і працюємо ми з ним на землі багато, але грошей не вистачає, адже маємо троє дітей, хочеться їм дати і освіту гарну, і з житлом допомогти.
Я ніколи й не думала, що колись поїду на заробітки в чужі краї, я, за характером, людина домашня. Та діти трохи підросли, можуть з татом і без мене справитися, а зараз часи пішли непрості, гроші потрібні і я зважилася поїхати в Італію з сусідкою.
Сусідка Ксеня працює там вже років 10, мабуть, заробляє гарно, дітям та батькам допомогла добре. Правда робота важка, вона якось повернулася в Україну, майже рік жила вдома, все ніяк з роботою не складалося, а вона звикла заробляти, гарно одягатися, корисно харчуватися, от і поїхала знову. Тепер вже й не скаржиться, а радіє, що ця робота є.
За два роки ми з чоловіком відклали невеличку суму, адже роботу я знайшла не відразу, та й зарплату отримувала менше за свою сусідку, адже у мене не було ніяких рекомендацій. А згодом все наче налагодилося, я вирішила, що попрацюю тут декілька років заради дітей і повернуся додому.
Та нещодавно мені стала дзвонити моя рідна сестра. Вона стала просити, щоб я відмовилася від маминої хати, так як я зараз за кордоном буду працювати довго, її допомагати не буду, а на старості років маму догляне моя сестра. Та по праву й хата має дістатися їй.
Я не можу зрозуміти, чому вона так поспішає, я ніколи не відмовляла своїй мамі в допомозі, коли потрібно було, той чоловік мій і діти бабусі допомагали. Та й мама зараз ще не така стара, все робить сама. Про який догляд йдеться?
Я не знаю, як у мене тут складеться, можливо я ще рік пропрацюю, можливо ще 5. Але я не відмовляюсь від догляду за мамою, я її не залишу.
Не розумію чому сестра вже зараз говорить про це. Чоловік мій не хоче вмішуватися в наші справи сімейні. А я боюся, що сестра вмовить маму, щоб та хату їй подарувала ще зараз, поки я тут, щоб мені нічого не дісталося.
Додому я збираюся їхати ще не скоро, не знаю, що й робити, бо так просто можу залишитися без спадку.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
