fbpx
Життєві історії
Я кажу чоловікові, що треба вже відкладати синові на навчання, хоча у нас і так є деякі накопичення. Але чоловік, як тільки це почув, відразу сказав, що гроші на вітер викидати не буде. За ці гроші чоловік запропонував синові купити квартиру. У мене таке враження, що мій чоловік не розуміє, що всі так починали вчитися – завдяки старанням батьків

У нас з чоловіком Володимир – єдиний син і саме через нього між нами зараз виникає безліч непорозумінь. Володя у нас пізня дитина і зараз син вчиться в 11 класі.

Він найчистіший «технар», його мрія після школи вступити до технічного університету. Справа в тому, що у нього зовсім погано з гуманітарними науками – «мовами», історією і літературою, а через це його атестат дуже кульгає. Зате з точних наук він сильний, але, на жаль, на бюджет навряд чи зможе вступити, адже ЗНО з мови є обов’язковим.

Я намагалася підтягти сина, наймала дорогих репетиторів, але все без толку, результатів це не дало ніяких. Мій чоловік (рідний батько сина), сам такий же «вчений», але постійно бурчить на сина: «Ледар! Скільки тобі казав – старайся, учись! Ні, у нього все гульки і телефони на розумі».

Так син старається, але не дається йому. Сам то хто чоловік? Восьмикласник-трієчник з ПТУ− шною освітою? Ну да, він зараз молодець, відкрив свою майстерню по авторемонту та шиномонтажу поблизу гаражів, але чи багато йому дала школа? Сам був ще гіршим, а сина дорікає. Ніби я не знаю, яким чоловік був в юності.

Гаразд, кажу чоловікові, що треба вже відкладати синові на навчання, хоча у нас і так є деякі накопичення. Взагалі, в ідеалі, хотілося б, щоб він вступив в який-небудь столичний, престижний університет, хоч це дуже дорого. Але чоловік, як тільки це почув, одразу скипів: «Чого? Ледар на навчання? Та ніколи – це будуть гроші на вітер! Нехай сам собі заробляє протягом цього року, я не хочу викидати гроші, якщо він навчання закине. Ось йому на квартиру – я зберу, нерухомість нікуди не дінеться. Якщо відучиться всі 5 років або скільки йому там потрібно, то і ключики йому в руки».

Я ошелешена. Як працювати? Дитині весь рік до вступу готуватися, коли працювати і де? Чоловік каже, що у нього підсобник зараз пішов, ось нехай син в вечірні зміни виходить, як уроки вивчить, і працює на нього, поблажок не буде. А коли ж відпочивати?

Дівчина вже у хлопця, він з нею бачитись не буде, невже йому сина взагалі не шкода? Але чоловік каже – тоді нехай син йде в будь-який коледж, хоч на маляра, хоч професія буде. А взагалі – нехай в армію йде! Він взагалі не вірить, що з сина щось вийде.

У мене була думка – зібрати гроші зі всіх наших бабусь і дідусів, і її я озвучила чоловікові. Знову потрапила до нього в опалу! Він каже, що я роблю з сина ганчірку, він так і буде все життя сподіватися на рідню, у всіх на шиї сидіти.

У мене таке враження, що мій чоловік не розуміє, що всі так починали вчитися – завдяки старанням батьків.

Треба ж допомогти хлопчикові, а не змушувати його працювати в автомайстерні! Іне хоче син продовжувати батьківську справу, його в принципі не цікавлять машини, він посидючий, любить рахувати і добре розбирається в комп’ютері. Навіщо йому гайки все життя крутити?

Ось і не знаю, що тепер робити. За великим рахунком, в університет гроші будуть зібрані, але чоловік принциповий, і ні в яку не погодиться дати їх на навчання. Я працюю медсестрою в дитячому садку, у мене зарплата невелика, що я можу зібрати?

Витрачалася на репетиторів, а зараз чоловік мене в цьому дорікає – мовляв, що це синові дало? Радує, що син без квартири не залишиться, але як йому вивчитися? Як вплинути на чоловіка? Син і правда працювати не хоче, а значить ходити дитині неуком! Не знаю, що й робити!

Фото ілюстративне – aif.

facebook