fbpx
Життєві історії
Я і подумати не могла, що Олександр забирає нашу дочку в порожню квартиру, відразу сказала молодим приїхати ввечері до мене за найнеобхіднішим. Вдома зібрала для доньки та її обранця тарілки, ложки, постільну білизну, рушники, навіть контейнери для того, щоб у холодильнику продукти зберігати

Ще влітку моя донька Тетяна оголосила, що виходить заміж. Наречений зробив їй пропозицію, ми порадилися, і вирішили, що весілля будемо робити аж на наступне літо. Молоді з нами ніби погодилися, але потім сказали, що хочуть з’їхатися вже зараз, тому не стали чекати літа, пішли в РАЦС і розписалися. А весілля для батьків і родичів вони залишили на зазначений час.

З Олександром вони пішли жити на знімну квартиру. Тетяні 22 роки, вона студентка-п’ятикурсниця університету, зятю 27 років, університет давно позаду, хлопець працює, заробляє.

Олександр мені подобається: хороша молода людина, серйозна. Треба сказати, ні Тетяна, ні Олександр у батьків нічого не просять. Через три дні після того, як донька перевезла речі, я напросилася до них в гості в орендовану квартиру. Прийшла, подивилася і мало не розплакалася, – квартира майже пуста, у них один єдиний комплект постільної білизни, два або три рушники, одна сковорідка та кілька тарілок. Запитую Олександра, це, мовляв, усе?

Олександр засміявся і відповів, що поки що це все, а решту куплять потім. Дочка пояснила, що з грошима поки що туго, за договором за оренду квартири віддали за два місяці відразу, дещо купили.

Я і подумати не могла, що Олександр забирає нашу дочку в порожню квартиру, відразу сказала молодим приїхати ввечері до мене за найнеобхіднішим. Вдома зібрала для доньки та її обранця тарілки, ложки, постільну білизну, рушники, навіть контейнери для того, щоб у холодильнику продукти зберігати. Дала ковдру, подушки, плед, каструлю віддала свою. Чашок відразу не знайшлося, правда, не готова була до того, що дочка так раптово з’їде від нас.

У нас ще молодший син є, чоловік тимчасово без роботи сидить, з грошима зараз туго. Зібравши їм все це на перший час, я взяла у Тетяни номер телефону матері Олександра. Мало що, хай буде.

Приходжу за тиждень до дочки в гості, а чашок як не було, так і немає. І нічого немає, крім того, що я дала доньці. Значить, майбутнє сваха навіть не почухалося. Олександр був на роботі, Таня каже, мовляв, куплять вони всі самі. Але мати Олександра має щось розуміти, якось брати участь?

Дорогою додому я зателефонувала своїй свасі. Так і так, я мама Тетяни, давайте ми разом будемо забезпечувати молодих. Але сваха не зрозуміла, про що я говорю.

– Навіщо забезпечувати? Чашок немає? Нехай куплять. Мій син уже дорослий, заробляє, я машину йому допомогла купити що ще від мене треба?

– Ну хоч щось молодим треба з собою дати. Все купувати з нуля, жодних грошей не вистачить! Я дала все, що могла, але треба якось разом.

І тут сваха мені каже, що забезпечувати посаг повинні батьки нареченої, от я й маю купити їм чашки-ложки та все інше. Її син, мовляв, працює, гроші заробляє, а моя донька студентка, це я її заміж видаю, то я повинна їх усім забезпечити.

– Моєму синові тепер квартиру винаймати, гроші витрачати, адже Тетяна ще не заробляє. Плюс Олександру ще й утримувати Тетяну, знявши з твоїх плечей цю ​​турботу, – заявила сваха. – Ви вважаєте, що молоді чогось не мають? От і купіть, так Вам ще рік треба дочку утримувати, поки вона студентка, і приданим дочку маєте забезпечити.

Я була дуже здивована почутим. Звичайно, я б могла сказати, що зараз не колишні часи, посаг готувати! Але коли зайшла розмова, то чоловік мав привести мою доньку до свого дому, а не до знімної порожньої хати! Так, Тетяна студентка ще, але я її з дому на оренду не відправляла!

Жодних спільних справ я тепер мати з нею не хочу, так я дочці так і сказала. А дочка мене картає: «Мамо, навіщо ти лізеш не в свою справу?». Ось яку я подяку отримала. А я кажу, що так і буде її свекруха сторонитися все життя. Допомоги не дочекаєтеся. Ні з квартирою, ні з майбутніми онуками.

Тепер і Олександр образився, він у своєї мами нічого не просив, а я втрутилася не в свою справу. Але що мені робити, якщо мені не байдуже, як живе моя дочка?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page