fbpx

Я два-три рази їжджу додому до батьків, Люба завжди з розумінням до цього ставилася. Вона теж їздила до своїх батьків сама. Але цього разу Люба попросила взяти її з собою. У моєї мами ювілей, і вона теж захотіла бути присутня

З Любою ми разом вчилися в університеті, почали зустрічатися ще студентами. Ми обоє приїжджі, з різних міст, спочатку ми жили в гуртожитку, а коли пішли працювати, з’їхалися і зняли собі квартиру. Разом уже рік. Я планую зробити Любі пропозицію. Але поки цього не зробив, бо мої батьки проти. Мама вважає, що одружуватися мені рано. Я все ще сподіваюся, що вона змінить свою думку.

Я два-три рази їжджу додому до батьків, Люба завжди з розумінням до цього ставилася. Вона теж їздила до своїх батьків сама. Але цього разу Люба попросила взяти її з собою. У моєї мами ювілей, і Люба теж захотіла бути присутня. Я намагався натякнути, що нам ще рано знайомитися з батьками, до того ж, на святі будуть і наші родичі. Але вона наполягає, мотивуючи це тим, що я знайомий з її мамою і бабусею.

Але це ж зовсім інше! Вони самі захотіли побачити, з ким зустрічається їхня дочка, щоб бути за неї спокійними. А у нас містечко маленьке, як я поясню всім родичам знайомим, що привіз дівчину, з якою поки не збираюся одружитися?

Люба образилася, і я вирішив порадитися зі своєю мамою, як мені поступити. Я запитав її, чи можу я взяти Любу з собою. Вона відповіла, що не горить бажанням бачити чужу людину, вони з батьком після святкування мого дня народження, хочуть посидіти зі мною, як в старі добрі часи, поговорити, обговорити різні сімейні питання. А Люба нам тільки заважати буде, тим більше що у нас двокімнатна квартира, так що окремої кімнати їй надати не вийде.

В суботу Люба вирішила поїхати до своїх батьків. Сказала, що їй треба подумати. Я поїхав до неї додому, щоб побачити й порозмовляти, двері відкрила її мама, зустріла мене холодно. Коли я запитав, де Люба, вона відповіла, що її немає вдома, але якби і була, то не захотіла б зі мною розмовляти. Я зрозумів, що її мама все знає і підтримує дочку, коли я вже був в дверях, вона сказала: «Ти що, соромишся мою дочку показати своїй мамі?».

Я намагався пояснити, але вона не захотіла мене слухати і, закриваючи двері, тільки сказала, щоб ми розбиралися самі. Ну чому вони мене не розуміють, як вирішити все мирно, щоб нікого не образити?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page