Мені 64 роки, нещодавно я повернулася з заробітків з Італії. Зараз у мене є все, про що я мріяла. От лише неприємним фактом є те, що моїм сусідом навпроти є мій колишній коханий і моя кума.
Язик мій – ворог мій! Якби мовчала, може б такого і не сталося.
В 38 років я залишилася вдовою. Поки чоловік був поряд, нам все вдавалося, хоч ми ніколи і не жили багато.
У нас був в селі свій будинок, господарка, город, так що разом ми давали собі раду.
Свою єдину доньку ми виростили, і дали їй освіту. Згодом дочка заміж вийшла, так що тепер її забезпечує чоловік. Хоча я досі теж, чим можу – тим допомагаю.
Через 3 роки як не стало мого чоловіка, я познайомилася з Мирославом. Він був вдівцем, і його єдиний син вже був дорослий, жив окремо.
Зустрілися ми за дивних обставин, коли прийшли на місце спочинку наших других половинок.
Щось рідне я побачила в цьому чоловікові, а можливо, нас зблизила спільна біда.
Ми стали зустрічатися і я не помітила, як безтямно закохалася в цього чоловіка.
Про свій роман я нікому не розповідала, бо почувалася наче винною.
Але у мене була близька подруга, і кума – Марина. Ми з нею багато років дружили, вона стала хресною моєї донечки.
Одного разу я не втрималася і розповіла Марині про те, що в моєму житті з’явився чудовий чоловік.
Марина пораділа за мене і попросила при нагоді їх познайомити, мовляв, якщо я планую з Мирославом жити разом, то рано чи пізно все одно доведеться нас знайомити. А так – вона хоче подивитися, що він за людина.
У мене був день народження в травні, і я покликала до себе Мирослава і куму. Ми тоді посиділи добре. Марині дуже сподобався Мирослав, вона сказала, що щаслива за мене.
Але я навіть уявити не могла, настільки сподобався. Бо відразу після цієї зустрічі Мирослава наче підмінили.
Він перестав шукати зустрічей зі мною, у мене склалося враження, що він мене просто уникає.
А до кінця літа Мирослав просто зник з мого життя, і я не могла зрозуміти, що відбувається.
А тут чую, що Марина з чоловіком розлучилася і поїхала в Італію на заробітки.
Мирослав наче крізь землю провалився, бо його ніде не було. Тому я вирішила забути цю історію і перегорнути цю сторінку.
Згодом сама зібралася і поїхала на заробітки в Італію. Вирішила, що так і трохи забудуся, і свій фінансовий стан покращу.
За заробітчанські гроші я стала ремонтувати свій будинок, добудувала другий поверх.
А Марина, яка пішла від чоловіка, почала будувати будинок з нуля. Вона мала земельну ділянку, якраз навпроти мене, то ж тепер ми з нею стали ще й близькими сусідами.
І яке ж було моє здивування, коли я побачила, що будинок моя кума будує не одна, а з моїм колишнім коханим Мирославом.
Виявляється, вони тоді, після мого дня народження, стали зустрічатися. Через Мирослава Марина пішла від чоловіка. І вони разом поїхали в Італію на заробітки.
Я весь цей час нічого не знала, навіть не підозрювала.
І ось тепер такий сюрприз – мій коханий з моєю подругою живуть навпроти мене.
Я вже повернулася додому, вирішила, що досить з мене тих заробітків.
Приїхали також Мирослав і Марина. Тепер мені щодня доводиться бачити, як вони собі живуть, господарюють, а мене образа душить за те, що все так сталося.
До того ж, я щодня мушу дивитися на те, які вони щасливі. В той час як я живу сама і вже мене нічого доброго, напевно, не чекає.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все