Мені 56 років, я давно живу в місті, маю чоловіка і двох дорослих доньок.
З дому я поїхала відразу після школи. Спочатку вчилася в інституті, потім в місті затрималася, бо роботу знайшла, а згодом і заміж вийшла.
А вдома залишилася моя молодша рідна сестра Марія. Хтось мав бути біля батьків, і цю місію Марія взяла на себе.
Так склалося, що Марія не вийшла заміж, і все життя прожила одна. Наших батьків вона доглядала до останніх днів, за що я їй дуже вдячна.
Не легко їй було, бо батько був лежачим протягом 4-х років, і сестрі практично весь час доводилося бути вдома разом з ним.
Тому я відмовилася від своєї частки спадщини, віддала все сестрі, вирішила, що так буде чесно і справедливо.
І грошима я теж сестрі допомагала, бо розуміла, що їй важко.
Одним словом, ми підтримували Марію як могли, і завжди з чоловіком і дітьми допомагали їй у всьому, особливо, що стосується городу – ми завжди разом і садили картоплю, і допомагали урожай збирати.
А в цьому році сестра вперше за довгий час нас не покликала до себе в село картоплю копати.
Мені це видалося дуже дивним, тому зібралася, і сама поїхала до неї, щоб з’ясувати, що сталося. Я вже стала переживати, чи не образилася Марія на нас за щось.
Та коли я з’явилася на подвір’ї, на мене чекав справжній сюрприз – Марія привела додому чоловіка.
Сестра дуже зніяковіла, коли мене побачила, і стала мені все пояснювати.
Виявляється, її засватав один чоловік з нашого села. Іван вдівець, живе з своїм сином і невісткою. До Марії він давно придивлявся, а тепер і пропозицію зробив.
Сестра погодилася, бо давно втомилася від самотності. Але не знала, як нам про це сказати, бо була впевнена, що ми не зрадіємо, коли дізнаємося цю новину.
Я обійняла сестру, привітала її, і запевнила, що я дуже рада за неї.
– А я думала, ти злитися будеш, – тихо мовила Марія.
– Чого б я мала злитися? – питаю.
– Я ж будинок твоїй доньці обіцяла, а тепер чоловіка сюди приведу, – знітилася сестра.
– Ну і правильно зробиш, що приведеш. Ти давно заслужила на своє щастя! – благословила я сестру. – А мої діти самі собі дорогу в житті прокладуть, а ми з чоловіком їм чим зможем, тим допоможем.
Я дуже рада за свою сестру, бо розумію, що то важко бути самотньою. А так, тепер і у неї буде рідна душа.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
