Я дуже рано вийшла заміж, і дуже рано стала вдовою. Мені було всього 26 років, коли не стало мого чоловіка.
Тоді я мала вирішити, що робити далі, і я прийняла рішення жити з своєю свекрухою.
Сама я була родом з села, з багатодітної родини, і вдома мене ніхто не чекав, а свого житла я не мала.
Заміж я вийшла відразу після школи. Мій чоловік був на 10 років старшим за мене.
Іван видався мені дуже надійним чоловіком, та й він сам обіцяв мені, що біля нього я не пропаду.
У батьків Івана була трикімнатна квартира, і після весілля ми стали в ній жити.
Свекри були хорошими людьми, вони з самого початку ставилися до мене дуже добре.
Я з дитинства була навчена і прибирати, і готувати, тому частину домашньої роботи я взяла на себе, чим значно полегшила життя свекрусі.
Через рік у нас народився син. Маленький Олег був дуже схожий на свого тата – його риси обличчя, його посмішка та світле волосся.
Дитина з першого дня не сходила з рук, син просто купався в нашій любові.
Коли син пішов в школу, раптово не стало мого чоловіка. Слідом пішов і свекор, який просто не витримав втрати.
Свекрусі було подвійно важко, тому я з сином залишилася жити у неї, щоб вона не була одна.
Спільне горе нас дуже зблизило, ми як могли, підтримували одна одну.
Коли минуло трохи часу, свекруха почала говорити, що мені час подумати про особисте життя.
Та я про це навіть не думала, і ні про яке особисте життя нічого чути не хотіла.
З часом все стало трохи забуватися, і у моєму житті з’явився чоловік.
Першою, кому я про це сказала, була моя свекруха.
Вона за мене пораділа, і сказала, що я просто зобов’язана стати щасливою.
А от синові ця звістка не сподобалася, Олег категорично не хотів бачити будь-кого поряд зі мною. Ні у своєму будинку, ні де-небудь ще він не хотів жити з кимось, крім мами та бабусі.
Тоді мені довелося стати на сторону сина, а з тим чоловіком ми просто спілкувалися.
Він чекав на мене багато років, адже з розумінням ставився до ситуації.
Але навіть коли син виріс, він не захотів, щоб я виходила заміж, сказав, що мені вже запізно.
Свекруха моя не раз мені казала, що я неправильно роблю, коли живу заради сина: він виросте, піде в своє життя, а я повинна про себе думати.
Так і сталося. Олег нещодавно одружився, привів невістку до нас додому.
А ми з свекрухою вже почуваємося зайвими в своєму ж домі.
Нещодавно я знову зустріла того чоловіка, який багато років вже чекає на мене. Володимир каже, що зараз саме час вже приймати рішення.
А я тепер не можу свекруху залишити. Шкода мені її.
То ж що робити, я не знаю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
