Коли я виходила заміж, то була впевнена, що це назавжди. Ми з чоловіком любили одне одного, мріяли про спільне майбутнє. Житла свого у нас не було, тому ми спочатку орендували квартиру, а потім, коли підзбирали трохи грошей, взяли однокімнатну квартиру під виплату.
У нас народився син, життя, начебто, налагодилося. Коли син пішов в садок, я відразу повернулася на роботу і стала заробляти на рівні чоловіка. І це при тому, що на мені були і домашні справи, і виховання дитини. Тепер я розумію, що саме це і стало моєю головною помилкою – я сама все звалила на свої плечі, і тим самим дала чоловікові забагато вільного часу.
Сергій став затримуватися на роботі, а коли повертався додому, то завжди був не в настрої. Коли я його запитала, чому він так себе поводить, він пояснив, що є проблеми на роботі, йому потрібні гроші.
В той час не стало моєї бабусі, і мої батьки продали її хату в селі. Виручили небагато, але все ж. І я переконала батьків, щоб ці гроші вони віддали моєму чоловікові, запевнила, що коли його фінансовий стан покращиться, ми їм все повернемо.
Але мої батьки так і не дочекалися від зятя повернення боргу, бо Сергій знайшов собі іншу жінку, а зі мною вирішив розлучитися.
Все сталося настільки раптово, що я навіть не встигла нічого зрозуміти. Чоловік приходив додому, жив зі мною і сином, а одного разу прийшов додому, сказав, що не буде вечеряти, зібрав валізи, і пішов. Попередив, що вже подав на розлучення і поділ майна.
Мені навіть важко описати, як я все це пережила. Чоловік через суд домігся того, що квартиру, в якій ми жили, поділили, і мені, щоб залишитися в ній, довелося сплатити колишньому чоловікові його частку. Знову мені допомогли батьки.
До речі, борг моїм батькам Сергій так і не повернув, сказав, що ще не час, віддасть, коли на ноги стане, а довести, що він у нас брав ці гроші, ми ніяк не можемо.
Я думала, що Сергій вже нічим мене не здивує, але йому вдалося. Нещодавно колишній чоловік прийшов до нас додому, і мало того, що він не приніс нічого нашому сину, він ще й забрав велосипед дитини. Справа в тому, що жінка, з якою він зараз живе, теж має дитину, хлопчик на рік молодший за нашого сина, і саме для пасинка Сергій забрав велосипед у власного сина.
– Андрійко вже виріс з цього велосипеду, я йому новий куплю, – пояснив Сергій.
Я йому нічого не сказала, у мене просто забракло сил. В мене в голові не вкладається, як так можна? Андрійко ще рік мінімум міг кататися на цьому велосипеді. Новий я йому не куплю, бо після розлучення у мене з грошима дуже важко.
На чоловіка теж надії мало, не вірю я, що він купить сину новий велосипед.
От як так можна? Що в голові у мого колишнього чоловіка?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
