– Навіть не уявляю, – каже Зоряна, – як би я вижила зараз без батьківської допомоги. І живу з ними, і з донькою допомагають, і годують, і на зимові чоботи недавно грошенят підкинули.
Зоряна розлучилася з чоловіком близько року тому. І під її опікою залишилася маленька донька, якій зараз два з половиною роки. Так як жили вони в квартирі чоловіка, то довелося зібрати речі і повернутися до батьків, в їхній невеличкий будиночок за містом.
– З садком поки проблеми, нам його обіцяють мінімум через рік, – розповідає Зоряна, – тих грошей, що держава платить на дитину, не вистачає, аліменти колишній чоловік платить з офіційної зарплати, а вона у нього мінімальна. Про допомогу своїй дитині понад установлену законом, він і чути не хоче.
Батьки Зоряни живуть у невеликому, але власному будиночку, одну з кімнат вони віддали доньці і внучці. І мама, і тато давно вже пенсіонери, так як крім 28-ми річної Зоряни у них є і старша дочка Марина, а їй вже 40 років.
– Марина давно самостійна, – розповідає Зоряна, – і живе в матеріальному плані зовсім непогано. Син виріс, квартира куплена, машина є, одягається добре, відпочивати їздять кілька разів на рік…
Ось з Мариною у сестри і трапляються нерозуміння. – Прийшла на все готове до пенсіонерів, – міркує Марина, – і дитину свою теж на шию літнім батькам повісила. Дівчинку можна постаратися прилаштувати в садок, а самій вийти на роботу, та й з’їхати від батьків вже нарешті. Мамі з татом спокій потрібен, а дочка у тебе то вередує, то хворіє, то шумить.
Марина і чути не хоче про проблеми молодшої сестри – сама народила дитину, сама і забезпечуй. Доросла вже, розлучалася теж сама, треба було добре думати перед тим, як щось робити. Їй дуже не подобається, що Зоряна з дочкою погіршили становище батьків.
– Мама готує, – перераховує Марина претензії, – мама пере, мама і тато за дівчинкою дивляться. Садок не дають? Відмовки це, навіть якщо і не дають, то це проблеми Зоряни. Добре влаштувалася за чужий рахунок.
Можна щось шукати, підлоги мити вечорами в кінці кінців. Я думаю, що вона і далі не з’їде від батьків, їй просто так зручно. Якщо тільки заміж не вийде знову.
Марина поїхала з дому досить рано, всього добивалася сама, батькам вона в останні роки суттєво допомагала матеріально, тільки з переїздом сестри в рідний будинок скоротила цю допомогу до мінімуму.
– Все необхідне сама купую, – каже вона. Перший час давала і гроші, але вони всі витрачали на дочку і внучку.
Самі мама з батьком нічого молодшій дочці не говорять, грошей на харчування не вимагають: шкода ж Зоряну, і так життя не ладиться.
Але Марина налаштована рішуче. Вона вважає, що сестрі зручно не помічати, що вона обтяжує батьків. Цілком можна взяти ситуацію під контроль і вибудувати життя не на шкоду іншим. Без неї я б знову допомагала батькам в повному обсязі, але тягнути на собі ще й її з дочкою – не хочу.
Фото ілюстративне – freepik.
