Зараз живу я зі своєю сім’єю в звичайній невеличкій хатині.
Приватний будинок в селі мені дістався у спадок від моїх батьків. У мене є чоловік і двоє дітей. У цьому будинку також прописаний мій рідний старший брат Іван. З нами зараз він не живе, він вже давно поїхав на заробітки.
Я не хочу розповідати щось нехороше про свою близьку людину, адже я – його рідна сестра, але в мого брата дуже непростий характер, на жаль. Навіть коли Іван мав великі гроші, все одно швидко вони кудись дівалися в нього, бо він людина така, ну трохи нерозумна людина.
Свою частину будинку я оформила за законом. Маю всі необхідні документи. У будинку приписані всі з моєї сім’ї. Згідно із законом мені належить велика частина будинку, братові – одна кімната. Прав на неї я не маю, хоча і він не оформив право власності. За фактом, ця житлова площа нічия поки, але на ній прописаний брат.
Тепер розповім про суть проблеми. Іван живе не дуже добре, скрізь встановлює свої права, він людина дуже несімейна і непривітна, про це всі наші родичі і знайомі знають. З ним непросто жити під одним дахом.
Від наших спільних знайомих я дізналася, що Іван скоро повернеться з заробітків. Я не знаю, чи привезе він звідте якісь гроші, чи ні, але як і привезе, то вони в нього закінчяться дуже швидко, як завжди, бо він людина така, толку нічому не знає.
Звичайно, повернеться в будинок, в якому ми живемо, оскільки йти йому більше нікуди, Іванові більше ніде жити. І я чудово розумію, що моє життя і життя моїх рідних буде дуже недобрим. Справа в тому, що він бере все, що йому потрібно, а часто взагалі не приносить назад додому. Залишив лопату чи сапку у дворі – через 10 хвилин їх уже немає, і більше ти її ніколи не побачиш.
З будинку Іван легко може взяти і гроші, і речі. В наші кімнати вхід окремий, в його кімнату – окремий. Але він може зайти, якщо я вийшла на подвір’я, і щось взяти. Тому доводилося щоразу закривати двері на замок. Якщо діти граються на вулиці, це створює незручності, оскільки потрібно кожен раз бігати відкривати їм двері, щоб вони зайшли до хати, а діти ще нічого не розуміють зовсім, а я не хочу їм нічого пояснювати, щось нехороше про брата казати.
Мені зараз дуже сумно від того. Виїхати жити в інше місце у нас з чоловіком немає можливості, та й звикли ми вже тут забагато років і діти теж.
Ми поки не заробляємо настільки багато, щоб знімати житло. Та й чому ми повинні комусь платити за житло, якщо у нас є будинок, ми зробили в ньому ремонт, доглянули маму, вклали чимало грошей. Та брат скоро приїде додому, а я не знаю, як правильно вчинити. Що мені робити, адже він не зміниться ніколи, а я хочу гарно жити зі своєю сім’єю в себе вдома.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
