fbpx

Я добре заробляю, тому вирішила, що можу певну суму щомісяця витрачати на маму. Спочатку я давала їй гроші, які вона довго не хотіла брати, але я наполягла. Потім виявилося, що ті гроші, що я давала мамі, вона не витрачала, а складала, щоб якщо треба буде, допомогти мені

У мене в житті можна сказати все склалося добре. Мені 28 років. В даний момент я живу одна, добре заробляю, зустрічаюся з хлопцем, але поки краще не пізнаємо один одного, вирішили жити окремо. Батька у мене немає, і виховувала мене одна мама, я їй всім зобов’язана, що маю зараз. Мама на всьому економила, працювала на двох роботах майже постійно, щоб дати мені освіту.

Вона вважала, що диплом – це забезпечене життя, хоча так і не завжди буває, але мені вища освіта, як раз і допомогла. Я працюю по спеціальності, заробляю більше, ніж достатньо, тому легко можу певну суму щомісяця витрачати на маму. Я вирішила допомагати мамі, хочу, щоб вона тепер ні в чому не потребувала.

Спочатку давала їй гроші, які вона довго не хотіла брати, але я наполягла. Їду до неї в гості завжди беру що-небудь смачне і постійно чую: «Не витрачай так багато грошей, склади собі на чорний день, раптом ти не завжди будеш стільки заробляти». Я спочатку тільки сміялася, але одного разу мій хлопець, ми як раз були неподалік, запропонував заїхати, щоб познайомитися з моєю мамою.

Я їй подзвонила, що буду не одна, купили торт, ковбасу, рибу, фрукти, щоб мамі не довелося нічого готувати, тим більше що заїхати ми збиралися ненадовго.

Познайомилися, мамі мій хлопець сподобався, я задоволена накриваю стіл, не підозрюючи, що мене чекає. Мама, побачивши всі продукти, почала голосити: «Скільки разів я тобі казала, щоб ти економила гроші? Навіть уявити страшно, скільки все це коштує». Я намагалася її заспокоїти, якось перевести все в жарт, але маму вже не можна було зупинити. Вона висловила все: і те, як вона недоїдала, не відпочивала і змогла тільки таким чином зібрати гроші мені на навчання.

Мені було так соромно, що мама це говорить в присутності майже незнайомої їй людини, що я просто вирішила піти. Потім виявилося, що ті гроші, що я давала мамі, вона не витрачала, а складала, щоб якщо треба буде, допомогти мені. Боюся, що у мого хлопця створиться враження, що весь час голодували, хоча жили тоді, як всі.

Тепер я грошей мамі не залишаю, просто наводжу продукти, чай, кава, хочу ще вмовити щоб поїхала на Чорне море відпочити, вже і курорт вибрала, але не знаю, як її переконати, хіба що поїхати з нею разом. Багато моїх друзів, навпаки, чекають, щоб батьки допомогли, деякі навіть з пенсій відкладають для дітей, а тут маму доводиться вмовляти і переконувати прийняти мою допомогу.

Не знаю, як змінити її переконання, що гроші не завжди треба економити. І що нарешті можна трохи і пожити в радість.

Фото ілюстративне – freeimages.

You cannot copy content of this page