fbpx
Життєві історії
Я час від часу заїжджаю до сестри і привожу її дітям одяг і харчі. Але замість дякую я отримую лише невдоволення від сестри і мами. Вони вважають, що я зобов’язана утримувати племінників повністю, тому що від сестри пішов чоловік, а своїх дітей у мене немає

Моя мама вважає, що головне призначення жінки – народити дитину. Інше неважливо: наскільки добре склалася твоя кар’єра, наявність нерухомості та автомобіля. Якщо у тебе немає дитини – життя проходить даремно. Але я не особливо поділяла мамину точку зору, я жила так, як вважала за потрібне.

Тим більше, мені ще не зустрівся чоловік, за якого я б вийшла заміж. Єдине, я намагалася приїжджати до неї рідше, щоб уникнути цих голосінь з приводу моєї бездітності.

А ось моя молодша сестра завжди і в усьому слухала маму. Саме за наполяганням матері, вона не пішла вчитися, а відразу вискочила заміж. І народжувала, щороку після весілля – теж за велінням мами.

Сестра погладшала, з дітьми їй було дуже важко, тому її чоловік не витримав, і пішов від неї.

А сестра переїхала назад до мами, з 4 дітьми. Мене перестали кликати до мами в гості з ночівлею, адже моя кімната була зайнята. А на кілька годин на посиденьки мене запрошували частенько. Сестра з мамою бідкалися, як важко їм живеться, що грошей зовсім не вистачає.

Я, з власної наївності, запропонувала невелику допомогу. Вони з радістю вхопилися за мою пропозицію. Те, що починалося як «невелика допомога», через рік перетворилося в «ти зобов’язана нас повністю утримувати». Усвідомивши, що мене просто використовують, я перекрила фінансовий потік взагалі.

Тоді мамі прийшла супер-ідея. Вона привезла до мене додому наймолодшу доньку сестри. Вручивши мені дитину, мама сказала: – Ось, подарунок тобі. Сама щось не народжуєш, так сестра тебе пошкодувала – виховуй. І пам’ятай нашу доброту.

Вона не стала навіть слухати мої заперечення, просто залишила дівчинку у мене в під’їзді і пішла. Я була ошелешена, бо просто не очікувала такого повороту.

Я дуже люблю своїх племінників, але залишити дитину у себе я просто не могла, адже я працюю, часто їжджу у відрядження. Дитина ще зовсім маленька, їй потрібна мама.

Я взяла племінницю, пішла з нею в магазин, купила їй іграшки, новий одяг і їжу. Ввечері я приїхала до мами, було видно, що вони мене не чекали. Були дуже обурені тим, що я привела дитину назад. Я пообіцяла, що буду по можливості, купувати дітям одяг і необхідну їжу. На щастя, я заробляю непогано і можу собі це дозволити.

Я стримала обіцянку і час від часу заїжджаю до сестри і привожу її дітям одяг і харчі. Але замість дякую я отримую лише невдоволення від сестри і мами. Для мами я, взагалі, найгірша дочка в світі. Ось, думаю, може швиденько народити 3-4 дітей, та разом з ними до мами переїхати. Цікаво, тоді я стану гарною дочкою?

Мами і сестри мені зовсім не шкода, шкода дітей, які не винні, що з’явилися на світ в такій сім’ї. Але чи зможу я довго їм допомагати, не знаю, колись мені все ж прийдеться і свою сім’ю заводити.

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook