Коли мій єдиний син одружився, він привів невістку додому, тому сім’я сина тривалий час жила зі мною. Я допомагала ростити його дітей.
Невістка жодного разу довго в декреті не сиділа. Лікарняні ми з нею брали по черзі. Без моєї допомоги вони б просто не впоралися.
А потім я пішла на пенсію, перших пів року я просто насолоджувалася своїм теперішнім становищем. Вранці спочатку проводила дітей роботу, потім годувала онуків, старших відводила в дитячий садок і школу, гуляла з молодшою, готувала, прала, зустрічала, вела в секції та музичну школу.
Я була впевнена, що є просто незамінною в сім’ї сина, адже стала для них безкоштовною нянькою і дімробітницею. Якось на мій телефон надійшло повідомлення від сина. Я читала і не вірила очам.
Думала, що це хтось так невдало пожартував. Потім я з’ясувала, що повідомлення призначалося не мені. Але… було пізно. Слова сина мене надзвичайно засмутили і надовго вкарбувалися в пам’яті.
В повідомленні він написав, що він мене утримує і він має ще й на мене витрачатися. Ну як він міг таке сказати? Я всю свою пенсію вкладала у спільне господарство, для них нічого не жаліла, собі не відкладала. А тепер така віддача.
Синові нічого я не сказала… Але залишатися з ним під одним дахом більше не могла. Підшукала орендовану квартиру і з’їхала. Мотивувала тим, що, мовляв, це мені незручно з ними в одній квартирі тулитися.
За однокімнатну квартиру щомісячно треба було віддавати майже всю пенсію, і мені практично нічого не залишалося. Але якось я зустріла свою знайому і вона мені сказала, що шукає няню для своїх дітей.
Я запропонувала їй свої послуги, ми все обговорили, і так я знайшла роботу. Тепер я отримую гроші, і то немалі, за те, що своєму сину і невістці робила безкоштовно.
Я весь день зайнята, тому сумувати мені ніколи. А також я отримую зарплату за свою роботу, то ж мені вистачає і на оренду, і на життя.
А вчора син зателефонував мені. Я думала, він нарешті зрозумів свою помилку і хоче помиритися, а він спитав, чи не маю я йому позичити три тисячі гривень, бо у них зараз фінансові проблеми.
Думаю, що коли син прийде до мене по гроші, на нього чекає серйозна розмова. Я ж розумію, що вічно працювати не зможу, а відповідно, і не зможу платити за оренду.
Квартира, в якій вони проживають, в рівних частках належить мені і сину, так що треба щось вирішувати. Нехай думають, бо жити разом ми точно уже не зможемо.
Але як це сказати сину, щоб він правильно мене зрозумів?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Станіслав нічого від мене не приховував, я знала і про дружину, і про дітей, і про те, що він досі одружений, але вважала це формальністю, принаймі, він сам так казав. Ми зустрічалися три роки, а потім я купила квартиру, і ми почали жити разом. У шлюбі у нас народилася донька, і я не знаю, що чоловік збирається дати нашій дитині, якщо він вже все віддав своїм старшим дітям
- Побувши майже рік за кордоном, сестра повернулася додому на свята. Спочатку говорила, що вже нікуди їхати не збирається, навіть роботу шукала, а потім раптом передумала. Вже перед самим від’їздом прийшла Люба до мене на серйозну розмову, але мій чоловік сказав, щоб я навіть не думала погоджуватися
- Минуло три роки і до мене приїхала колишня свекруха разом із свекром, стали просити мене, щоб я повернулася до чоловіка, бо інакше все може закінчитися дуже недобре. Свекор сказав, що купить нам квартиру, щоб ми жили окремо, і тоді мені не доведеться так багато працювати. Та я не впевнена, чи варто мені зараз погоджуватися на це
- Ще в грудні я пішла до нотаріуса і зробила заповіт, і двом своїм синам про це повідомила – нехай знають, що є документ. Тільки я їм ще не сказала, що спадщину я оформила лише на одного, а другий залишиться без нічого. На це в мене було ряд причин
- Син прийшов до нас і попросив 4 тисячі гривень, а я сказав, що не дам ні копійки. Ситуація мені не подобається, і треба щось змінювати, інакше син ніколи не подорослішає, а дружина вважає, що я вчинив неправильно