fbpx

Я бачила відразу, що недобре Анна робить, що живе лише заради дітей. Чоловік моєї подруги більшу частину їхнього сімейного життя прожив в Канаді, а вона вдома з дітьми залишилася. У неї три сина, яким вона готова була віддати останню сорочку. А діти заради неї поступитися не могли: ні часом, ні грошима

Моєї подруги Анни не стало місяць тому. Жінці було всього 56 років. Пишу зараз не для того, щоб її саму чи її дітей засудити, просто не хочеться, щоб інші люди повторювали її помилку.

Я це бачила відразу, що недобре Анна робить, що живе лише заради дітей. У неї три сина, яким вона готова була віддати останню сорочку. А вони заради неї поступитися не могли: ні часом, ні грошима.

Чоловік моєї подруги більшу частину їхнього сімейного життя прожив в Канаді, не знаю, як йому вдалося виїхати, але залишив він її тут з трьома дітьми.

Звичайно, з хлопцями Анні важко було, але вона добре справлялася: діти завжди чистенькі, охайні, нагодовані, доглянуті, вона з них пилинки здувала.

А чоловік її тим часом заробляв за кордоном гроші, і то немалі гроші. Все висилав додому, а Анна ними вже тут розпоряджалася.

Старший син одружився, Анна йому допомогла будинок збудувати. Потім так само і середньому сину давала гроші, щоб той такий самий будинок як у брата збудував. Анна дуже раділа, навіть гордилася, що сини у неї такі хазяйновиті – перші господарі на селі.

А я собі думала – ще б пак, за батькові гроші чому б не господарювати і не жити на широку ногу. Мені було шкода подруги, бо про себе вона зовсім не думала. І з часом, на жаль, це позначилося на її здоров’ї.

Молодший син привів невістку додому і став будувати хату на подвір’ї. Коли будинок був готовий, дружина молодшого сина зібрала дітей і поїхала в Польщу, щось вони там з Анною не поділили. А незабаром і син закрив хату на ключ і подався вслід за дружиною.

Анна так цим всім перейнялася, що аж захворіла. Я не раз їй казала, щоб вона пішла до лікаря, але подруга все зволікала. А коли звернулася, на жаль, було уже дуже пізно.

Кілька місяців Анна лежала в лікарні. Найсумніше, що крім мене її ніхто не відвідував. Чоловік повернувся з Канади ще кілька років тому, гроші всі Анна, як завжди, між дітьми розподілила, тому навіть лікуватися не мала за що.

Мені було дивно, чому сини не скидаються, не беруть якісь кредити, врешті решт, якщо гроші всі витратили, і чому не рятують маму. А Анна продовжувала сліпо їх любити, навіть на лікарняному ліжку говорила, що її сини – найкращі господарі на селі.

Анна відійшла у кращий світ тихо, уві сні, в лікарняній палаті. Старші сини з невістками все організували, а молодший навіть не приїхав провести маму в останню путь.

Не мені їх судити. Але подругу мені щиро жаль. Якби вона хоч трохи думала про себе і відклала для себе з чоловіком хоч якусь суму на старість, може б мала гроші на лікування і пожила б ще трохи. Але вже є як є.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page