Я 43-річна жінка. Маю доньку, якій 12 років. Так склалося життя, що я розлучилася зі своїм чоловіком. Відтоді минув рік.
Нещодавно мені зізнався в коханні Юрій. Йому 52 роки. З ним я познайомилася пів року тому.
Я так втомилася бути одна, так хочеться щирого та взаємного кохання. Хочеться квітів, подарунків, бути потрібною і дорогою.
Коли мій чоловік залишав мене, він не намагався зробити все по-людські. Вже коли зібрав речі і стояв біля дверей, то промовив:
– Зрозумій, ти вже стара, нецікава для мене жінка. А їй всього 29.
А Юрко щодня говорить мені про мою неземну красу, дарує мені квіти, запрошує в кафе. Купує нам продукти. Пише вірші про кохання.
З ним я відчуваю себе Жінкою. Улюбленою. Потрібною. Красивою.
Але у нього є дружина. Їй 48 років. У них троє дітей.
І зараз я ставлю себе на місце дружини Юрія, і мені хочеться плакати. Я не знаю як зробити вірний вибір.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
