Я 22 роки жила і працювала в Греції, все заради двох своїх доньок. Я хотіла, щоб вони жили краще, ніж я.
15 років тому я забрала свою старшу доньку з чоловіком і двома внуками до себе в Грецію.
В нас в селі на господарстві залишилася молодша донька. Ірина теж вийшла заміж і привела зятя до нас додому.
Ігор мені не сподобався, але чоловік сказав, щоб я не втручалася, адже не мені з ним жити. Тому я мовчала.
В селі я з свого дому хороми зробила, всі сусіди заздрять.
Моя Ірина жодного дня не працювала, спочатку сиділа в двох декретах, а потім вже стала домогосподаркою.
Зять теж особливо стабільної роботи не мав, перебивався заробітками.
Одного разу я взлилася, і навіть думала вже більше їм грошей не давати.
Але тоді донька мені зателефонувала і сказала, щоб я їм дала 12 тисяч євро на машину. Ігор хоче таксувати і таким чином заробляти гроші.
Я повірила і дала. Зять купив машину, але замість того, щоб заробляти гроші, він став катати на ній свою нову пасію.
Моя донька коли дізналася про зраду, зібрала дітей і переїхала до мене в Грецію.
Минув рік. Тепер зять їй телефонує, просить, щоб вона його пробачила і повернулася додому.
Я категорично проти, адже мені з достовірних джерел відомо, що у Ігоря з тією жінкою дитинка народилася.
Ірина моя, бачу, готова все пробачити йому і повертатися. Мене вона не чує.
Я була вражена, коли мій 13-річний онук, старший син Ірини, сказав, що якщо вона повернеться до батька, то він її знати не хоче і залишається тут зі мною.
Слова сина зачепили Ірину, вона задумалася. Але її любов до чоловіка більша за здоровий глузд.
Будинок в селі ще досі оформлений на мене. Я сказала їй, що не хочу там бачити Ігоря. А вона мені відповіла, що що ж я за мама така, яка не бажає щастя своїй дитині?
Я просто розгублена. Ситуація непроста, і я не знаю, що робити.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.