fbpx
Життєві історії
Взимку приїжджав мій брат з Америки. Микола привіз мамі з татом багато гостинців різних, ще й батькові джинси. Ми з дружиною сміялися трохи, щоб ніхто не бачив, бо батько таких штанів ніколи не носив. А коли брат був в гостях, то він щодня в них ходив. Мама забула, що її щось турбує, готувала, тушкувала, бігала біля закордонної невістки. А коли Микола зібрався додому, то ми з дружиною найбільше засмутилися

Взимку приїжджав мій старший брат з Америки, навідався до нас, бо давно не бачилися з ним. Навіз батькам всякої всячини, одягу якогось модного, батькові джинси, нам було з дружиною трохи смішно, бо тато таких речей ніколи не носив.

Матір накрила стіл, перед цим днів два готувала різну смакоту. Пританцьовувала біля невістки, все найкраще пропонувала та подавала. Це потрібно було тільки бачити, як вона їй годила в усьому.

Потім Микола з дружиною стали їздити по усіх наших родичах, де їх все розпитували, ними захоплювалися та щедро пригощали. Аякже інакше? Це ж така поважна закордонна родина!

В нашій хаті цей тиждень було справжнє свято, батьки щасливі бавилися з американськими онуками, мама з ранку до вечора щось пекла та тушила. Невістка постійно пила чай та каву, про якусь допомогу й мови не було.

Коли Микола з дружиною та дітьми збиралися додому, батько дістав великий конверт і вручав ніби непомітно Миколі гроші, той сміявся, що гривні йому в Америці не потрібні, а потім взяв, сказав, що в обміннику обміняє.

Микола поїхав.

А вже ввечері мама згадала, що в неї тиск, просила мою дружину Марину подати чаю і зготувати відвар. Тато сказав, щоб я йшов поратися по господарству, а він вже в літах, йому важко, то маю це зробити я.

Марина готувала, я крутився біля свиней і так сумно мені на душі стало.

Останніх років 10 з дружиною і своїми двома синами живу з батьками в одній хаті. Мама вже давно по господарству нічого не робить, батько також. Вони з тих людей, що дуже шанують себе. Як тільки вийшли на пенсію, відразу стали себе шанувати, мама лишній раз на город не вийде, бо вдень сонце пече, а ввечері комарі. Ми з Мариною все робимо по господарству, ремонти скрізь зробили, паркан за власні кошти поставити, можна сказати, що в обійсті зробили все.

Микола приїжджає дуже рідко, тоді батьки наче самі не свої, оживають, забувають, що їх щось турбує, літають навколо його сім’ї.

З кожним роком розумію, що я зробив велику помилку, що залишився з батьками, майже всю хату батьківську я розбудував, багато чого переробив і все це за власні кошти. Тепер як все покинути, куди з дружиною йти? Сюди стільки нашої праці вкладено.

Завжди дорога людина та, яка далеко, а та, яка близько, яка все робить і допомагає в усьому та ніколи чомусь не цінується. Можливо варто покинути батьків, придбати хату в селі і жити своїм життям? Але зараз грошей таких у нас немає, та й в цю хату і обійстя ми з Мариною стільки грошей та праці вклали. Дуже хочу почути пораду, що мені зараз робити? Як пояснити батькам, що я не гірший син?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page