fbpx

Вже від Різдва син сидить у мене і не хоче повертатися в сім’ю. А вдома його чекає дружина і дитина. І сваха теж. Власне, все це через неї і почалося

На Різдво я запросила сина з невісткою і онуком до себе в гості, але син прийшов один, і з речами своїми у невеликій валізі.

Я вже кілька тижнів не знаходжу собі місця. Я ж зовсім не про квартиру переживаю, а про невістку з дитиною.

Синові 33 роки, він давно вже живе окремо, у нього своя сім’я – дружина і півторарічний син.

Андрій працює, ще виплачує кредит за їхню спільну квартиру, і, на мою думку, він хороший чоловік і батько. Надійний, спокійний, з роботи бігом біжить додому, багато займається з дитиною, може і приготувати, і прибрати, без проблем і нагадувань робить чоловічу роботу по дому.

Невістка зараз в декреті. Вона спокійна, домашня, одним словом, хороша.

І ось тепер син  має намір розлучатися з нею. Я взагалі такого не розумію.

Ми самі з чоловіком в шлюбі вже більше тридцяти років, розлучення для нас – це щось неприйнятне.

Коли син одружився, я була впевнена, що це назавжди! І думки не допускала, що Андрій кине дружину з маленькою дитиною.

І тут таке. Ми з батьком дуже засмучені звичайно.

Якщо вже дійшло до того, що він зібрав речі, пішов з дому, та ще й нас з батьком присвятив в проблему – значить, там все більш ніж серйозно.

Мені чомусь здається, що це сваха винна. Занадто багато її в житті дітей. Ну не можна ж так!

Я давно підозрювала, що цим закінчиться. Сваха, Ірина, ростила дочку одна з десятирічного віку. Вона з тих мам, що душу вкладають в дитину, геть забувши про своє життя.

У невістки моєї завжди було все найкраще, мама старалася!

Звичайно, наївно було б очікувати, що після весілля щось кардинально зміниться.

Діти, хоч і жили окремо – спочатку знімали, потім взяли свою квартиру в кредит, але Ірина не могла залишити їх в спокої. Щодня приїжджала в гості, донька по кілька разів мала їй телефонувати, щоб мама була в курсі всього.

Андрію з самого початку це не подобалося.

Сваха запросто могла прийти в неділю о дев’ятій ранку, принести вареники. Проходить на кухню, ставить чай – і півдня сидить у них.

Я спочатку говорила, що це добре, але потім поставила себе на місце сина. Теща прийшла в гості, треба підтримувати світську бесіду.

А теща до того ж натяків не розуміє і додому не збирається. Всі плани на вихідний рухнули.

І так було не один раз і не два, а мало не постійно.

Втім, поки не було дітей, ситуація була ще терпимою. Але коли народився онук, сваха просто оселилася у молодих.

Доньці, звичайно, вона дуже допомагала з малюком. Але з іншого боку – у них однокімнатна квартира.

Свасі їхати додому далеко, то ж час від часу вона залишалася у дітей, спати на кухні, на диванчику.

Господарює як у себе вдома, лізе по шафах. Сину це не подобається.

Він кілька разів намагався поговорити і з дружиною, і з нею, але толку ніякого.

От син не витримав і пішов від них. І я його в якійсь мірі розумію.

Я з ним згідна, що далі так тривати не може. Але я і не хочу, щоб сім’я зруйнувалася.

Навіть не знаю, що робити, що йому радити?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page