Я вже певний час допомагаю своїй мамі грошима. Мій чоловік про це знає, і не проти.
Наша родина живе добре, тому давати мамі певну суму в місяць для нас було нескладно.
Якийсь час все було добре, але потім запити матері почали рости. То на одне попросить, то на інше.
Я дивувалася, куди мати стільки витрачає. Уже подумала, що мама в кредит влізла, або захворіла, і не хоче нічого нам говорити.
У мене є рідний брат, я вирішила у нього запитати, може він щось знає.
Брат сказав, що він не в курсі, то ж мені довелося випитувати все у матері.
Та спочатку пробувала змінити тему, а потім зізналася, що вона допомагає братові, і гроші, які я їй давала, вона частково віддавала йому.
Мама вирішила, що її сину зараз дуже важко: у брата дружина не працює, у них двоє дітей, всю сім’ю тягне на собі брат, і мама захотіла допомагати своєму дорослому сину і його безробітній дружині.
Тобто фактично я забезпечувала весь цей час не тільки маму, а й сім’ю свого брата.
Я люблю свого брата, але, зрозуміло, що це мені не сподобалось.
По-перше тим, що брат не соромився брати гроші у літньої матері.
По-друге тим, що мама приховала від мене факт, що віддає гроші синові.
Я відразу сказала матері, що відтепер буду давати їй рівно стільки, скільки вона заробляла до пенсії, і якщо мама буде віддавати гроші братові, то це вже її проблеми, далі – сама.
Мої слова маму навіть дещо образили, вона щиро вважала, що я повинна ділитися з братом, адже він мені не чужий.
Мама вважає, що якщо ми з чоловіком маємо більше, то повинні ділитися.
Зараз я не знаю, що робити. З одного боку, мені шкода матір.
Я обіцяла давати їй гроші, і готова їх давати, але не хочу, щоб вони йшли до брата.
Ну хіба я не права? Брат і його дружина – дорослі люди, які в змозі працювати і заробляти.
Маму можна зрозуміти, це її син. Але чому я маю його утримувати?
Допомагати треба тим, хто не може допомогти собі сам, а коли ми допомагаємо тим, хто здоровий і повний сил, ми таким чином робимо цим людям тільки гірше.
Вони звикають до допомоги і вже перестають прагнути робити щось самі.
Щоб якось згладити ситуацію, я пробувала знайти дружині брата роботу, але вона відмовилася, каже, що діти ще маленькі.
Пропонувала братові брати підробітки, але він теж не хоче.
Невже мати не розуміє, що своєю допомогою дорослому сину і його дружині вона їм же гірше робить?
Тому що поки вона не перестане підкидати їм грошей, вони ніколи не стануть по-справжньому дорослими і самостійними людьми.
Чи я не права, і треба робити як каже мама – ділитися з братом?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
