Коли я вийшла заміж, сім’я мого чоловіка мене зовсім не прийняли. Я їм не сподобалася.
В принципі, мені від них нічого не треба, але заради мого чоловіка я вирішила хоч трохи налагодити стосунки з його родичами.
Живемо ми на орендованій квартирі. На той час я працювала, чоловік теж, але купити власне житло нам поки що не було по кишені.
У чоловіка в нашому місті живуть батьки та сестра з чоловіком. Зовиця з чоловіком живуть разом з свекрами.
До мене сім’я чоловіка відносилася, м’яко кажучи, з прохолодою. Тому я вирішила запросити їх до нас в гості, у мене якраз був день народження, щоб спробувати налагодити стосунки.
Весь день я готувала різноманітні страви, намагалася вгадати смаки родичів чоловіка, щоб їм вгодити.
Стіл вийшов дуже гарний. І вже перед самим приходом гостей я виявила, що забула купити серветки.
Швидко одягнулася і побігла сама на перший поверх нашого будинку, де розташовувався невеликий магазинчик. В ньому є все: від продуктів до предметів одягу.
Я зайшла в магазин, і побачила родичів чоловіка. Всі дружно вибирали для мене подарунок. Мене вони не бачили.
– Та бери той, що тут думати, – каже свекруха, – а ми їй тапочки купили. Досить з неї, ще не вистачало, витрачатися.
Сестра чоловіка схвально кивнула і взяла найдешевший шарф яскраво-синього кольору – подарунок для мене.
Я вибігла з магазинчику, а запрошені гості піднялися в квартиру.
В подарунок я отримала найдешевші тапочки з базару від свекрухи та синій шарф від сімейства зовиці.
Запрошуючи родичів до столу, я намагалася зобразити радість, хоча на душі було кепсько. Та я вирішила мовчати, і знову, заради спокою в родині.
Не зважаючи на те, що стіл валився від наїдків, мама чоловіка таки знайшла до чого причепитися.
– А у моєї доньки цей салат виходить смачніше, – зауважила свекруха.
Я промовчала і щосили намагалася ввічливо усміхатися.
Але навіть після усіх цих моїх неймовірних зусиль, наші стосунки наші не потеплішали.
А потім було Різдво. В нашій родині було прийнято завжди дарувати на це свято один одному подарунки.
Я вирішила, що або зараз, або ніколи. Я купила всім хороші подарунки і сказала чоловікові, що хочу піти привітати його родичів.
Свекрусі я купила гарні дорогі чоботи, а сестрі чоловіка – красиву модну сумку.
Коли вони відкрили подарунки, були дуже здивовані, що я так вгадала. А я просто вибирала їх від щирого серця.
Мені від них нічого не треба, я просто хочу, щоб мій чоловік не розривався між мною і мамою чи сестрою. Яка між нами може бути конкуренція? Ми ж тепер одна родина!
Не знаю, що саме подіяло на родичок чоловіка, але незабаром наше життя налагодилося, і стосунки теж.
Мої батьки продали квартири обох бабусь, розуміючи, що я вже не повернуся до рідного міста, додали грошей та купили невелику квартиру у спальному новому районі.
Тепер я господиня у своєму домі. І я не раз запрошувала до себе маму і сестру чоловіка, але вони чомусь не поспішають до нас у гості.
Може, їм соромно за той випадок? Чи є якась інша причина?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
