fbpx
Життєві історії
Вже місяць минув відтоді, як Ольга дізналася, що чоловік повернувся з заробітків, але не приїхав додому, а подався у сусіднє село. Саме там жила Людмила. Та жінка, на яку він проміняв дружину та троє дітей. 5 років тому Миколу забрав однокласник в Німеччину на будову. Він набирав там бригаду чоловіків. Ольга дуже зраділа, стала мріяти, як купить собі новенькі сукні, а дітям смаколики, не рахуючи кожну копійку. І перші роки, поки чоловік був за кордоном, вони таки дуже гарно жили. Ольга хоче поїхати до неї і забрати Миколу додому

Вже місяць минув відтоді, як Ольга дізналася, що чоловік повернувся з заробітків, але не приїхав додому, а подався у сусіднє село. Саме там жила Людмила. Та жінка, на яку він проміняв дружину та троє дітей.

5 років тому Миколу забрав однокласник в Німеччину на будову. Він набирав там бригаду чоловіків. Добре знав, що Микола чоловік порядний, в селі мало заробляє, а має трійко діток. Тому буде старатися на роботі, щоб додому привезти побільше грошей.

Микола погодився, але найбільше цьому раділа Ольга, уявляла, як накупить собі нових суконь, дітям багато смаколиків і вони, врешті, відремонтують дах, бо вже багато часу тече, аж цвіль на стінах.

І перші роки так і було, Ольга полегшено зітхнула. Микола добре працював, щомісяця передавав знайомими гроші, рідше приїжджав сам. Але коли чоловік був вдома, Ольга розквітала, щебетала, бігала біля нього, смачненько готувала, діток відводила до мами, щоб тато вдома і відпочити зміг.

Усім людям було видно, що Микола добру гроші заробляє, бо за останні роки і хату вони утеплили, дах новий зробили, паркан, побудували великий хлів та погріб.

Микола телефонував не часто, в основному йому дзвонила сама Ольга, говорила, що сумує і як мріє, що чоловік скоро повернеться додому назавжди. Але останнім часом чоловік став якийсь відчужений, говорив неохоче, телефон інколи взагалі міг не брати. А головне, ніколи не запитував ні про те, як Ольга там живе, що робить, не дуже цікавився дітками.

Останніх місяців 5 Микола не приїжджав, сказав, що зараз з цим не просто. На кордоні різні процедури потрібно проходити з документами, бо зараз скрізь непросто. Тому він пересидить тут, а потім, згодом, як будуть кращі часи, повернеться додому. Але й грошей не відправляв, сказав, що чоловіки теж на роботі сидять, додому ніхто зараз не їде.

А місяць тому Ольга дізналася від чоловіків, які повернулися додому, що Микола її в сусідньому селі живе, у Людмили. Вони й приїхали разом, вона у них прибиральницею вже останніх років 2 працювала.

Ольга вже хотіла їхати до нього, а потім сіла подумала добре і так гірко стало. Вона не розуміла свого Миколу, не могла збагнути чому він так вчинив з нею і дітьми. Навіть, якщо покохав і вибрав ту, іншу, то невже не можна було по-людськи розійтися, адже вони не чужі люди.

Хоч би прийшов, пояснив, розповів все. Бо так залишився лише здогад і важкий камінь на душі. Перед людьми незручно, багато хто ще не знає нічого, запитує, коли Микола до дітей приїде, а Ольга й що відповісти не знає.

Оля не знає, що їй робити, і як далі бути. Спробувати повернути Миколу, можливо поїхати до нього, дізнатися правду? Бо крім чуток, у неї нічого немає? Чи жити далі, забути все, заради дітей?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – 5.ua.

facebook