fbpx
Життєві історії
Вже, маючи дорослого сина, я вийшла заміж за хорошого чоловіка. Чоловік молодший за мене на 6 років. Подруги мені заздрили, а мене ця різниця у віці дуже засмучувала. Жити ми стали в моїй двокімнатній квартирі. А незабаром син привів невістку знайомитися додому, вона одягнена була, як на дискотеку, сміялася, веселилася. Я була ошелешена, ну хіба так знайомляться з свекрухою. Син сказав, що вони житимуть з нами, та я сказала, що такого ніколи не буде. Він, якщо хоче – живе, а такої невістки тут я не хочу. Тепер усі рідні мене засуджують: я для всіх погана, бо проміняла щастя своєї дитини на чоловіка, а син мій – хороший

В даний час багато знайомих та рідних людей звинувачують в бездушність, а конкретно – в тому, що я проміняла чоловіка на сина. Зауважте – на дорослого сина, який вирішив створити свою сім’ю і створив її, а тепер намагається привести свою дружину до нас додому, яка, до речі, мені абсолютно не подобається. Більшість наших знайомих встали на сторону сина, якось до них я не можу донести, що буде, якщо ми будемо жити всі разом.

Я сама росла в неблагополучній сім’ї. Це важко, у мене батьки були нехороші. Моя старша сестра пішла з дому в 16 років зі своїм хлопцем, і мамі з татом було абсолютно байдуже до цього. Я сама не могла перебувати в цьому будинку і намагалася частіше бувати у свого дідуся, тільки там мені було по-справжньому спокійно. Тільки маленького брата було шкода, який залишався з нерозумними батьками, а я, маленька, нічого вдіяти не могла. Але тепер батьків немає вже моїх, і ми з сестрою вирішили, що вся батьківська квартира дістанеться нашому братові – йому найскладніше було в цьому пеклі. А сама сестра «виростила» з того свого хлопця справжнього успішного бізнесмена, живуть вони дуже навіть благополучно.

Через своє непросте життя я теж рано вийшла заміж, аби піти з дому. Мій дідусь навіть плакав: не догледів, мовляв. А як він міг встежити, якщо я то з ним, то з батьками жила. Батько дитини благополучно згодом залишив мене і пішов з нашого життя, і сина стала я ростити одна, точніше – майже одна. Щоб не заважати дідові в його 1-кімнатній квартирі, я хотіла зняти собі житло, але дід наполіг: живи зі мною. Завдяки йому, я провчилася заочно, причому одночасно працювала, зате дідусь няньчився в онуком а потім водив його і в садок, і в школу. Саме дід наполягав на тому, щоб я відкладала і відкладала гроші, причому в валюті – щоб було надійніше і менше бажання потім їх витратити.

Діда не стало, коли синові було 11 років. Ще три роки ми прожили в його квартирі, поки не настала можливість розміну: нашу однокімнатну квартиру в хорошому районі ми поміняли на простору двокімнатну, хоча на околиці міста. Яке ж це було свято! Залишалися навіть гроші на косметичний ремонт, а меблі я купувала з часом. Перед тим, як син пішов в армію, я нарешті вийшла заміж: чудовий чоловік, але молодий – на шість років за мене молодший. Подруги мені навіть заздрили, хоч цей факт у віці мене швидше бентежив, ніж радував. З сином у чоловіка відносини були нормальні: не сперечалися, але і не друзі «не розлий вода». Син пішов в армію, потім повернувся, і ось зустрів дівчину: прийшла до нас знайомитися, але одягнена прийшла так, наче на дискотеку зібралася. Та й вела себе якось не скромно зовсім. Хіба так знайомляться зі свекрухами?

Але як би там не було, потім вони таки подали заяву. Відгуляли весілля в кафе, скинулися з батьками невістки, до речі, відтоді ми і не бачилися зі сватами – ми їм не цікаві, а вони нам. Де жити молодим? У батьків невістки своїх малих дітей ще двоє, а до нас я категорично не хочу! Але для початку ми дали їм вирішили трохи допомогти: зняли квартиру на два місяці за власні гроші, а далі «діти» самі думайте, як вам жити, якщо вже сім’ю створили. Син працює, невістка, нібито, вчиться на якихось курсах, вони раптом зрозуміли – на гульки їм грошей тепер не вистачає. Син проситися до нас додому жити, ще й з претензією: «Це не вся твоя квартира, тут і діда є частина, а значить – і моя теж». Тим більше у нього прописка. Але у невістки її ж немає!

Але я проти, стою горою на своєму. Я розповідала багато разів синові, як мені дісталася ця двокімнатна квартира, і як я сама – майже одна, створювала весь цей затишок! Я господиня цього будинку і не потерплю іншої господині, тим більше невістку тільки умовно можна назвати господинею – орендована квартира в бардаку, син в м’ятому одязі ходить. І що дуже важливо – все ж у мене молодий чоловік, а дівчина любить одягати все коротеньке, мені це не подобається дуже! Навіть не дивлячись на те, що чоловік у мене хороший та порядний, але все одно! Ось і пішла про мене чутка по рідних та сусідах – я для всіх погана, а син мій – хороший. Але я ж його не жену – нехай живе. А невістка мені вдома така зовсім не потрібна – тоді точно скандали будуть. Я впевнена, що жити мирно ми не будемо, краже жити на відстані, ніж псувати стосунки між собою.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – shakhty-media.

facebook