Всі свята мені невістка зіпсувала, а тепер ще й її мама додає.
Вже майже тиждень мені телефонує сваха, каже, що це я винна у тому, що наші діти недобре між собою ладнають.
Але я з нею не погоджуюсь, я їх в свою квартиру навіть впустила, щоб вони чужим людям гроші не платили, а те, що невістка у мене невихована, то сама сваха і винна в цьому.
Я завжди думала, що буду хорошою свекрухою, сина ростила я одна, і знаю, як це непросто – чоловік пішов від нас, коли синові було п’ять років.
Добре, що хоч син з дитинства був самостійним і відповідальним.
Коли він вирішив жити разом зі своєю дівчиною Мариною, я не перешкоджала, хоч і не дуже схвалюю життя без шлюбу.
Але згодом вони розписалися, і я трохи заспокоїлась.
Зі мною невістка жити не хотіла, вони відразу стали знімати житло.
Але дуже швидко вони зрозуміли, що це дорого, і самі напросилися жити до мене, мовляв, в цей час, будуть збирати на своє, власне житло.
Щоб вони не переплачували чужим людям, я впустила їх до себе, хотіла допомогти молодій сім’ї.
Квартира у мене двокімнатна. У маленькій кімнаті оселилася я, у великій оселилися молоді.
Марина відразу ж почала встановлювати свої порядки. Переставили меблі на свій розсуд, перефарбувала стіни, деякі мої речі віднесли в гараж.
Так ми і прожили разом пів року, до мого дня народження.
2 січня у мене був ювілей, і я вирішила відсвяткувати його вдома, покликала кількох своїх подруг. Стіл вирішила накрити у великій кімнаті, але невістка не захотіла, щоб я так зробила.
Вона заявила, що це їх кімната, заходити туди, а тим більше водити гостей я не маю права.
Я була ошелешена – чужа людина встановлює свої порядки. Але я все одно зробила так, як задумала, бо в маленькій кімнаті нам було б затісно.
Марина відмовилася допомогти мені з приготуваннями і всім виглядом показувала, що вона ображена.
Під час святкування, розмова зайшла про те, які у молодих плани на майбутнє, і як скоро вони планують дітей. Що тут почалося!
Марина заявила, що з такою свекрухою як я, ні про яких дітей мови бути не може.
Я після цих слів невістки образилася, і вважаю, що справедливо.
На наступний день, я синові сказала, що жити вони зі мною не будуть, і дала їм тиждень на пошук нового житла.
Він це сприйняв цілком спокійно – знайшов квартиру і вони переїхали.
Пожив він з Мариною на квартирі трохи більше тижня, і напевно у них щось не залагодилося, бо зараз син часто ночує у мене, і навіть заводить розмови про розлучення.
Невістка ж, образилася не на жарт і розповідає всім моїм знайомим, яка я погана – що я вигнала їх на вулицю, і що через мене розвалюється їх шлюб.
Тепер вже і сваха підключилася, і теж звинувачує мене в тому, що я є причиною негараздів в сім’ї молодих.
Але я так не вважаю, якби невістка себе нормально поводила, нічого б такого не було.
А хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
