fbpx

Вже багато років я на заробітках, а гроші віддаю своїй матері. Цього року я захотіли поїхати на море, але мама сказала, що краще ми ці гроші витратимо на ремонт кухні. Я втомилася допомагати матері і брату, які ніде не працюють, а живуть за мій рахунок

На заробітках я вже більше десяти років, поїхала, бо не бачила іншого виходу. Зараз мені 32 роки і я не знаю, що мені робити далі. Справа в тому, що я з дуже бідної сім’ї. Мої батьки розлучилися, коли мені було 17 років. У мене є ще брат, на три роки молодший за мене.

Колись я мріяла поступити в університет, але після розлучення батьків я почала багато працювати, бо розуміла, що допомоги мені чекати нізвідки. На вступ у мене грошей не було. Працювала прибиральницею, офіціанткою. Мама кухарем. Але я була сповнена надій і вчила англійську, знайшла гарну роботу в одному ресторані, де переважно відпочивали іноземці, почала добре заробляти і мама пішла з роботи.

Я думала, вона почне шукати іншу роботу, але уже 11 років вона сидить вдома і практично нічого не робить. Їй було 40 років, коли все це почалося. Відтоді я тягнула на собі брата, маму і її чоловіка.

Коли з’явилася можливість, я поїхала працювати за кордон і висилала їм гроші. Я сподівалася, що все зміниться, і вони почнуть щось робити. Я сама винна, в тому, що допомагала їм стільки років, але я це робила з любові, а в підсумку мама розслабилася, брат виріс безхарактерним, живе з мамою, дівчата немає, заробляє копійки.

Якби я заробляла лише на себе, я б вже все купила собі в житті, але у мене все йде на них просто в неймовірних сумах. Мені майже 33 роки, дітей немає, відносин теж. У мене ніколи не було нареченого, тому що мені було не до того.

Вже багато років я на заробітках, а гроші і досі я віддаю своїй матері. Цього року я захотіли поїхати на море, але мама сказала, що краще ми ці гроші витратимо на ремонт кухні. Я втомилася допомагати матері і брату, які ніде не працюють, а живуть за мій рахунок.

Мені хочеться забути про них, про людей, які чомусь вирішили, що я маю працювати за всіх в нашій сім’ї. Мама мені заявила, що любов не може бути ношею, а якщо вони для мене ноша, то я їх не люблю, а значить – у мене немає матері, вона не хоче такої дочки як я.

Мені було дуже важко весь цей час, адже це роки важкої роботи, під час яких я просто забула про себе. Я втомилася і не можу так більше продовжувати. Але мені страшно, що якщо я їх кину, то мені буде ще гірше.

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page