Вже багато років я маю дуже хорошу подругу, вона старша за мене на 7 років, звати її Євдокія. З Євдокією останні роки ми бачимося рідко, лише по телефону спілкуємося, а вона до мене влітку приїжджає в село, адже сама вже багато років живе в місті.
Чоловіка Євдокії не стало багато років тому, вона була тоді ще зовсім молодою жіночкою. Але він залишив їй велику трикімнатну квартиру в центрі міста та 7-річного сина. Важко їй доводилося спочатку, але потім нічого, звикла. Іншого хорошого чоловіка їй не судилося зустріти, заміж вона так і не вийшла.
Йшов час, єдиний син виріс і поступово почав ставати на ноги. Поступив в інститут, але кинув на третьому курсі, бізнес свій відкрив по виробництву шкіряних виробів. І так все добре у нього складатися почалося відразу, що він сказав мамі, що буде жити окремо. Він орендував сам квартиру, взяв в кредит машину. Але син не забув про маму, постійно возив її усюди, купував продукти та ліки за свої гроші, а коли справи були трішки кращими, то брав їй путівку в санаторій, майже щоліта.
Потім син повідомив Євдокії щасливу новину, він одружується.
Але не буває добра без лиха. Наче якась чорна смуга настала, почалися у Сина подруги Сергія проблеми з бізнесом. Не витримав напору конкурентів і був змушений закритися. І ось недавно тільки все було – і раптом нічого не стало.
Та ще й, виявилося, що дружина чекає дитину.
Проблем в молодій сім’ї ставало все більше. Прийшов якось Сергій до матері з проханням про допомогу. І став просити, щоб мама розміняла квартиру. Собі щоб купила однокімнатну, а гроші, які залишаться віддала їм, щоб вони кредит виплатили, інакше залишаться вони без житла.
Євдокія, звичайно, здивувалася від такого прохання. Віддавати нажиту величезними труднощами квартиру, та ще й таку велику вона не хотіла, хоч і розуміла, що велика вона для неї, адже дійсно живе всього в одній кімнаті, лише комунальні платить великі. Але все ж сказала, що ні за що не віддасть, бо і так допомогла їм з весіллям, а зараз нехай батьки дружини допомагають.
Дуже сильно посварилися вони тоді з сином. Син з сумом йшов від неї. Потім, через час стали приходити новини від невістки що Сергій майже додому не приходить, з друзями лише час проводить, через це постійні суперечки в сім’ї. Невістка теж на свекруху образилася, що не захотіла допомогти у скрутну хвилину.
У підсумку все дійшло до того, що розлучилися молодята від постійних скандалів.
Минув тиждень після того, до Євдокії повернувся син. Він ледве зайшов в квартиру і мовив:
– Дякую, мамо, за зіпсоване життя!
А вранці сказав:
– Жити мені ніде, тому я повертаюся до тебе.
Лише тоді Євдокія зрозуміла, що вона накоїла, але вже пізно щось повернути. Вона відразу стала телефонувати невістці, сказала, щоб та приїжджала жити до них, вона їм квартиру відпише, але та вже навіть слухати її не хотіла і кинула відразу телефон.
Після того минуло вже 5 років. Син ніде не працює, ввечері йде, а повертається вранці. Вдвох живуть на мамину пенсію. А подруга, коли приїжджає до мене в село, то відпочиває, бо не бачить, яке життя веде її син. Вона дуже шкодує, що не допомогла йому в свій час через свою жадібність.
Мені дуже жаль подругу, але зарадити її біді я не можу.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – griswoldhomecare.
