fbpx
Життєві історії
Вже 5 років Ганна заміжня жінка. Живуть вони в квартирі її мами, але не просто так. Щомісяця її чоловік перераховує на картку своїй тещі гроші за оренду, вона робить йому гарну знижку. Але чоловік навіть гадки немає, що ті гроші вона віддає його дружині назад

У моїх знайомих дуже дивна ситуація вийшла, навіть й порадити нічого їм.

– Виходить, вони десь п’ятий рік вже ось так живуть разом? Чоловік Ганні платить щомісяця чималі гроші за оренду квартири, виходить дає їх своїй власній дружині, і зовсім не знає про це? Я ще такого не зустрічала ніколи, дуже цікава ситуація, навіть не віриться, що можуть бути такі стосунки в одній сім’ї.

– Ну почекай! По-перше, платить гроші за оренду він не дружині, а мені, своїй власній тещі, виходить: юридичній господині квартири. А вже які там домовленості між мною і моєю рідною дочкою, це тільки наша справа, його вона абсолютно не стосується, йому не має різниці. Правильно? А по-друге, особисто йому яка різниця? Свого власного хорошого житла, де він може жити з сім’єю, у нього в столиці немає, орендувати житло йому треба було б в будь-якому випадку. Він і до весілля орендував квартиру. Прийшов до нас з одним лише чемоданом. Міг зараз орендувати житло у чужих людей і їм , але у своїх все-таки приємніше жити, я вважаю.

– Так?

– Ще б пак! Робити в квартирі можна все, що вважаєш за потрібне, не питаючи: будь-який ремонт на свій смак, будь-яку перестановку – будь ласка, я тільки “за”, ніколи не була проти. З перевірками до них ніхто не ходить, їх не виселять раптово серед ночі з чемоданами і дитиною на вулицю, коли в кишені ні копійки немає і часи непрості. Сусіди ставляться нормально, як до постійних мешканців, це ж теж важливо. І по грошах я ціну високу їм не говорила ніколи, я багато не прошу, мінімальний платіж, домовилися навіть трохи нижче за ринок. З вулиці таку квартиру в цьому районі він би за стільки ніколи не орендував. Так що скаржитися йому, я вважаю, нема на що. Я думаю, що мій зять ще дякувати мені має за все. Я лише краще для них зробила.

Мати Ганни купила цю квартиру сама. Невелика двокімнатна квартира. Брала кредит на неї. Валентина Вікторівна вклала багато праці в неї.

А потім донька Валентини Вікторівни Вийшла заміж і їй не було де жити, тоді мати запропонувала їй, щоб вони жили в її квартирі, та розуміла, що зять тоді перестане дбати про сім’ю, адже все даватиметься легко. Тому нехай вважає, що орендує квартиру, щоб старався і заробляв гроші.

– Ось тоді я дочці і запропонувала цей варіант. Запропонувала – скажи своєму чоловікові, що мама здає квартиру в оренду, грошей просить порівняно небагато, нам готова зробити знижку ще хорошу для вас. Квартира хороша, чиста, в новому будинку, метро поруч, до роботи їхати дуже зручно та швидко. Вмовляй його, кажу, знімати нашу квартиру. Гроші нехай переводить мені на карту, а я тут же буду пересилати їх тобі.

У перший момент самій Ганні такий план здався дуже нерозумним, вона вважала, що це якось не по-людськи. Говорити неправду – навіщо це треба? Але мати зуміла її переконати, що в такій ситуації – нічого недоброго там немає. Гроші можна збирати на рахунку, і потім купити на них щось потрібне для своєї сім’ї. Зрештою, рано чи пізно буде потрібно квартира більшої площі, ось тоді вони і стануть в нагоді. Мама пояснила, що жінка має завжди мати якісь свої гроші, адже мало що там в житті може бути.

Хіба мало, як складеться життя згодом, коли роки минуть. Все одно коли-небудь буде дитина, декрет – ось тоді гроші і стануть в нагоді, так що збирати потрібно і це гарний варіант.

В результаті ось уже п’ять років так і живуть. За цей час багато що змінилося – молоді зареєстрували шлюб, народили дитину, Ганна сиділа два роки в декреті, потім взяла няню і вийшла на роботу. Щомісяця чоловік переводить своїй тещі чималу суму на карту – в рахунок оплати оренди квартири, в якій вони живуть усією сім’єю. Валентина Вікторівна тут же перекидає гроші на карту дочки.

– Це її квартира, я купувала її спеціально для своєї доньки, мені нічого не треба, це все для них буде! – каже вона спокійно.

Валентина Вікторівна досі працює, отримує зарплату і в грошах такої великої потреби зовсім немає.

– Слухайте, а раптом зять дізнається всю правду, що ви таку справу придумали?

– Так як він дізнається щось? – навіть вірити в це не хоче сама теща в це. – Ганна йому не скаже ніколи нічого, я теж говорити не збираюся правду своєму зятеві, від нас він точно про це нічого й не взнає. А ці гроші вже кілька разів дуже виручали дочку. Тепер ось дякує кожен раз, що я таку добру справу вигадала.

Ганна була дуже вдячна своїй мамі, але таки щодня вона хвилюється, що колись чоловік таки дізнається правду і може їй не пробачити. Кожного дня хвилюється, що колись її шлюб таки може зруйнуватися. Тепер розуміє, що якоїсь дороги назад немає.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page