Євген у мене єдиний син. Коли він одружився, я вирішила трохи допомогти молодим. Продала свою трикімнатну квартиру, додала накопичень, на однокімнатну б вистачило йому цілком. Собі я теж купила однокімнатну квартиру, але вона простора і переобладнала її під двійку. Вийшла маленька спальня, невеличка зала і простора кухня.
Але син змінив думку, купувати собі нічого не став, заявивши, що не бачить сенсу брати одну кімнату, все одно потім доведеться розширюватися, тому що будуть діти. Саме тому гроші він поклав в банк, а сам попросився разом з дружиною пожити у мене, поки вони збирають на квартиру.
– Поки поживемо у тебе, якщо ти не проти, – сказав мені Євген.
Я не була проти їх приїзду, подумала, що логіка в цьому є. Думала, що якось порозуміємося. У кожного буде своя кімната, та й не на все ж життя вони зі мною тут.
Перший місяць все було добре. І з невісткою Тетяною в побуті особливих суперечок не було. Але це, мабуть, поки невістка не обжилася. Потім вона почала проявляти характер.
Таня у нас працює з дому. Так я і не знаю, чим вона займається, але син каже, що заробляє вона непогано. Тільки мені від її роботи, хоч з дому йди. Кожен звук її відволікає, все їй заважає. А я і телевізор хочу подивитися, та й коли готую радіо включаю, щоб не було нудно. Ну і посудом ні-ні, та й дзенькну, думаю.
Мені прямо Таня нічого не говорить, тільки ходить і фирчіт, як скривджена їжачок. Зате висловлюється синові, а він потім мені.
– Мамо, ну Таня же працює, що ти їй заважаєш?
– Так чим я їй заважаю? Я в вашу кімнату навіть не ходжу!
– То телевізор у себе включиш, то на кухні шумиш. Таню це відволікає.
А мені тепер що робити? Йти з дому на цілий день? Син сказав, що я перебільшую, але телевізор можна і у сусідки подивитися. Мовляв, нам з нею удвох буде навіть веселіше.
– А їжу мені теж у сусідки готувати? Твоя дружина не поспішає до плити вставати, зате їсть регулярно.
Син сказав, що це не проблема. Їжу можна готувати ввечері, а іноді взагалі замовляти доставкою. Дуже, кажу, цікаве рішення. Вони гроші будуть збирати на квартиру, але будуть витрачати на доставку їжі. Та й увечері готувати мені незручно. У мене ввечері фільм цікавий йде.
Гаразд, думаю, вдень передачу і правда у сусідки можна подивитися. Нехай невістка працює. Але на цьому її докори не закінчилися. Все одно я щось роблю не те, то дверима грюкну, то по телефону голосно розмовляю.
Коли син черговий раз прийшов з зауваженнями, я вирішила йому нагадати, чия це квартира. Я у себе вдома, а він нехай іде й працює в офісі або засяде в бібліотеці.
Я синові сказала, що я у себе вдома буду жити так, як хочу я. А якщо їм не подобається, то можуть з’їжджати, гроші у них є. Я зробила для них все, що могла.
Ось уже тиждень до мене немає ніяких питань. Я, звичайно, теж трохи змінилася і намагаюся сильно не шуміти, але і вони, здається, нарешті дещо зрозуміли. Побачимо, що буде далі.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
