fbpx

Ви, мамо, гроші несіть, ми самі все купимо. Гроші даю на черевики Ксюші, а вона так і ходить в старих

Виходить, що я повинна відкрити гаманець і закрити рот – зітхає Людмила Валеріївна. – Сім років онукам подарунки дарувала, одяг вибирала. А тепер все – тільки гроші з мене. Якщо з іграшками прийду – відразу скандал.

Півроку тому вдівець Олег, син Людмили Валеріївни, одружився і переїхав жити до своєї дружини. Онуки Людмили Валеріївни вирушили з батьком в квартиру до мачухи. Джерело

Вони приблизно рік зустрічалися. Але Олег нас не знайомив, тягнув до останнього. У квітні прийшов додому і сказав: «Мамо, я одружуся». Думала, Діма з Ксюшею зі мною залишаться, але помилилася. Перед переїздом, наполягла на знайомстві. Діти повинні знати жінку, в квартирі якої вони жити будуть.

Знайомство було провальним. Анна відразу не сподобалася Людмилі Валеріївні. 26-річна дівчина по-секрету шепнула майбутній свекрусі: «Ви з мене порошинки повинні здувати, за те що я на Олега з двома дітьми подивилася».

Людмила Валеріївна обурено відповіла: «Та будь у Олега 10 дітей, за нього будь-яка з радістю пішла б!». «Щось я не спостерігаю черги з бажаючих!» – сказала Анна і почала різати торт.

Цей обмін люб’язностями вислизнув від уваги Олега. Він не міг натішитися красивою, розумною дівчиною, яка із задоволенням розписувала його дітям кімнату, яка їх чекала в Аниній квартирі.

Читайте також: Маріє, у мене до тебе справа. Постарайся спочатку вислухати, а потім кричати. Мама переїжджає жити до нас, бо брат вигнав її з дому

Переїзд відбувся майже одночасно з подачею заяви в ЗАГС. (Весілля перенесли – в день реєстрації Ані стало погано. Тому одружилися Олег і його обраниця тільки в кінці серпня).

Будинок відразу спорожнів. Олег першу дружину до нас привів, тут внуки народилися. Я вже й забула, що таке самотність. Прибирала, машинку Дімкіну знайшла, аж розплакалася.

Коли Олег з Анею в гості приїхали – зраділа, побігла стіл накривати. «Мамо, не треба. Ми тільки карту забрати. У Ані квартира в іпотеці, і ми вирішили частину погасити, там же на карту набігло за 5 років, ми ж не витрачали. Знімемо і заплатимо» – приголомшив мене Олег.

На карту приходить пенсія по втраті годувальника. Людмила Валеріївна відразу порадила сину не чіпати ці гроші, з прицілом онукам на квартиру. До повноліття онуків мала набігти достатня сума, плюс відсотки по пенсійній картці.

А ще Олег був володарем сімейного капіталу. При належному везінні, можна буде придбати не одну квартиру на двох, а кожному по невеликій.

Ось тільки від капіталу Аня відмовилася, не захотіла ділити своє житло з чужими дітьми. Зате забрати у цих чужих дітей їхні гроші і заплатити частину своєї іпотеки – це вона розумно придумала. Вони з Олегом ще навіть одружені не були.

Гаразд син – у нього любов, голова не думає. А я відмовилася гроші онуків Ані віддавати. Ну і що, що вони там жити будуть? Вона сама їх до себе жити запросила, її ніхто не змушував – міркує Людмила Валеріївна.

Карту з грошима онуків Людмила Валеріївна відвоювала. І на слова і прохання сина не реагувала. На загрозу сина перевипустити карту і все одно зняти всі кошти, Людмила Валеріївна пригрозила позбавленням спадщини.

Образились на відмову. Сказали, до них в сім’ю не лізти, раз я така. Але внуки – моя сім’я, не Аніна! Заборонили мені купувати дітям одяг та іграшки, сказали – самі все купувати будуть.

На день народження – гроші їм нести, а вже вони самі подарунок куплять. У парк хотіла з онуками сходити – гроші їм дай, вони самі сходять. З іграшкою в гості прийшла – істерика. Аня верещить відразу, що я не поважаю правила їх сім’ї.

Ну скажіть мені, де в якому законі написано, що бабуся не має права онукам іграшку купити? Питаю – що купити, скажіть, раз самі вирішувати, чи хочете! “Не ваша справа! Ми все самі купимо, гроші несіть!» – відповідають. Гроші даю на черевики Ксюші, а вона так і ходить в старих.

Де гроші? Не моя справа, я взагалі не маю права такі питання задавати. Виходить, я рот повинна закрити, а гаманець відкрити.

Але ж вона Дімці і Ксюші навіть не мама! Олега розговорила – чому так? «Мамо, ми економимо. Хочемо швидше іпотеку закрити. От якби ти віддала карту»- завів шарманку син.

Більше на шантаж схоже, ніж на економію. І як Аня іпотеку платила, коли одна жила? Чому вона хоче вирішити свої проблеми за рахунок моїх онуків? Не розумію…

You cannot copy content of this page