Я останнім часом дуже багато думала, але навіть не знаю, як тут бути, нічого в голову не спадає. Можливо ви дасте мені слушну пораду, бо від неї залежить моє сімейне життя.
Три роки тому я вийшла заміж. За цей час у нас з’явилася дитина і ми встигли придбати квартиру в кредит. Спочатку все йшло добре у нас в сім’ї. У мого чоловіка дуже хороша робота, гарна зарплата. Але, як часто буває, що щось пішло не так.
Фірма мого чоловіка вирішила змінити своє місце розташування і співробітників поставили перед вибором: йти за компанією в сусіднє місто, воно знаходиться не дуже близько від нас або шукати собі нову роботу, а в нашому місті з цим дуже важко.
Після довгих роздумів на сімейній раді нами було вирішено, що чоловік все ж залишиться працювати у своїй фірмі. Ось тільки величезний мінус у всьому цьому – дорога до офісу і додому займає дуже багато часу, особливо в час-пік, коли дороги перегружені і всі в один час повертаються з роботи додому. Але і до цього ми потихеньку почали звикати. До останнього випадку, який мене дуже засмутив.
Ось ввечері вчора дзвонить мені мій чоловік і каже, що на роботі у них зараз усі працівники перенавантажені, дають в кінці року різні звіти. Працювати доведеться допізна, а завтра на робочому місці потрібно бути з самого раннього ранку. Загалом, додому він сьогодні не приїде. І таким собі спокійним голосом повідомляє, що ночувати сьогодні залишиться у нашої спільній подруги.
До слова сказати, дружимо ми з Валентиною з самого інституту, разом орендували квартиру, разом ходили на вечірки в молодості. Після інституту їй запропонували хорошу посаду в сусідньому місті, а я вийшла заміж. Спілкуватися ми стали менше, але дуже часто ми з нею зідзвонюємося, багато спілкуємося, усе одна одній розповідаємо.
Але ось до того, щоб мій власний чоловік залишився у неї з ночівлею я, чесно кажучи, не була готова. Які б не були ми з нею хороші подруги, але вона все-таки не сестра і не мама йому, а цілком симпатична і до того ж розлучена дівчина. На мої заперечення чоловік так спокійно відповів мені відразу, що це все дурниці, що даремно я не довіряю йому, він не такий і взагалі, кохає тільки мене.
Увечері подзвонив мені ще раз, запропонував поспілкуватися з подругою. Я сказала, що у мене зовсім немає настрою, на розмови я не налаштована і поклала телефон. Зранку він мені знову зателефонував, став питати, як я себе почуваю. Я не змогла стримати емоції і висловила йому все, що я думаю з приводу таких ночівель. Я сама цілу ніч не могла заснути, різні думки роїлися в моїй голові.
Я чоловікові тоді запропонувала поставити себе на моє місце – сподобалося б йому, якби я залишилася ночувати у його друга? Так він на мене ще й образився, і поклав сам телефон.
Тепер ось чекаю його з роботи, і сама не знаю, що робити далі. Чоловіка свого я щиро кохаю, та й він мене теж. Але я не розумію, як можна залишитися ночувати у іншої так просто без моєї згоди. Навть не знаю, як з ним говорити і що буде далі?
Можливо, хтось був на моєму місці, якась жінка зрозуміє мене і скаже, що мені робити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
