Вже майже рік у Тараса була таємниця, яку він ретельно приховував від дружини. В минулому році він поїхав в село до мами копати картоплю, зустрів ввечері свого давнього друга, а той йому розповів, що у Тараса є дитина. Дівчині 17 років, вона сирота, живе одна з бабусею.
Після ретельної перевірки інформації Тарас зрозумів, що все це правда. 18 років тому він зустрічався з дівчиною з сусіднього села, але його мами була проти цього шлюбу, відправила його в місто на навчання, а там пішло-закрутилося: Тарас зустрів Оксану, закохався, одружилися, а про Марію забув. Та й вона про нього не згадувала всі ці роки, то ж кожен жив своїм життям. Звідкіля ж було Тарасу знати, що Марія дитя народила?
А тут товариш був у сусідньому селі в гостях, як побачив дівчину як дві краплі води схожу на Тараса, відразу почав питати хто вона, от і дізнався долю дівчини. Тарас відразу ж поїхав у сусіднє село, щоб на свої очі у всьому переконатися, і після того, як він побачив голубооку дівчину з смоляним волоссям, таким же, як у нього, зрозумів, що це і справді його донька.
З села Тарас поїхав не відразу, розпитав людей, з’ясував, що дівчину звати Злата, її мами не стало практично відразу після її народження, живе вона з літньою бабусею. Про Злату односельці відкликалися дуже позитивно, казали, що дівчина скромна і роботяща. Тарас так і не наважився підійти до доньки і все їй розповісти.
З Оксаною він у шлюбі був дуже щасливим. Єдине, що засмучувало подружжя, так це відсутність дітей. Жили вони заможно, мали власну квартиру, авто, часто їздили на море на відпочинок. Оксана завжди розуміла чоловіка і підтримувала його, але Тарас був не впевнений, що цього разу вона зробить так само, тому мовчав.
Одного разу Тарас прийшов додому з подарунком для Злати – купив їй підвіску у вигляді сердечка на срібному ланцюжку, думав, ну не з пустими руками йти ж йому знайомитися з донькою. Подарунок заховав у шухляду свого робочого стола, бо чекав слушної нагоди, щоб поїхати в село. Але через кілька днів він відкрив схованку, і зрозумів, що подарунка там немає.
Ввечері була розмова з дружиною, яка знайшла срібну прикрасу і подумала, що в чоловіка є інша. Довелося дружині розповісти правду. Оксана слухала і мовчала, а потім дорікнула чоловікові, що не вміє він подарунки вибирати.
В суботу вони поїхали в торговий центр, тепер уже за покупки для Злати взялася Оксана. Вона прикинула, що сімнадцятирічній дівчині не зайвим буде купити трохи одягу, що-що, а в моді Оксана розумілася. З кількома пакетами модного одягу Оксана з Тарасом вирушили в село до Злати. Оксана була педагогом, тому зуміла підібрати такі слова, після яких дівчина їх прийняла, а батька пробачила.
Оксана наполягла на тому, щоб Злата переїхала до них і поступила на навчання в університет. Тепер у них з’явилася донька, про яку вони повинні дбати.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
