fbpx

Всю ніч Людмила не спала, чоловік повернувся лише під ранок. Василь став збирати свої речі, складав лише літні і на осінь, а свої зимові речі попросив Людмилу відкласти. Він пояснив, що в Оксани лише маленька кімната. Тепер Людмила зрозуміла, чому жінки в селі пліткували про її чоловіка. Людмила стала збирати і дитячі речі і сказала Василеві, що діти теж відтепер житимуть з ним

Усі сусіди вже давно спали, навіть ліхтарі над дорогою були вимкнені. Ось-ось світанок, а Людмила одна лиш не спала. Чоловіка й досі не було вдома.

Згадалися усі ті оповідки, які сільські пліткарки про її Василя говорили, про молоду сільську лікарку, яка нещодавно стала в них працювати. Таки дійсно, праві були люди, ходить її Василь до неї. А вже колись було таке, вже пробачала вона йому, все пробачала і він знову повертався в сім’ю.

Мама Людмилі вже давно говорила, що все це – її лише вина, адже кохає вона, догоджає в усьому Василеві, а він зовсім перестав цінувати її. Навіть троє діток, які у них були такі чудові, не могли вплинути на вчинок батька.

Василь прийшов під ранок, Людмила вже стала шукати виправдання чоловікові, наче ні в чому не бувало: десь затримався у справах, кудись не встиг, але чому ж не зателефонував, телефон розрядився. Людмила сама знаходила відповіді на свої запитання, аби виправдати свого чоловіка, щоб у них було все добре.

Та Василь сказав, що прийшов збирати свої речі, але поки візьме лише літні і на осінь, а зимові залишить, адже тій Оксані лише маленьку кімнату дали в селі, поки всі речі немає де складати.

Здивуванню Людмили не було меж, але вона швидко заспокоїлася і запитала чоловіка, чи йому зимові речі дітей складати з собою, чи лише літні. Василь не очікував такого, сказав, що про дітей мови взагалі не йде. Людмила сказала, що дві старші доньки підуть з батьком, а з нею залишиться лише маленький синок, адже його потрібно годувати молоком.

Василь вийшов з дому з порожніми руками, а ввечері повернувся, сказав, що йти нікуди не буде, бо та Оксана не хоче жити з чужими дітьми.

Людмила пробачила чоловіка цього разу, згодом все забулося, все в їх сім’ї було добре. Василь вчасно приходив додому, турбувався про сім’ю та дитину. Лише старенька бабуся, мама Людмили, щодня нагадувала своїй доньці, що вона зробила велику помилку, з таким чоловіком краще розлучитися.

Людмила не зважає на маму, вона перш за все має зберегти свою сім’ю і батько має жити з дітьми. Невже вона робить щось не так.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page