Всі мої родичі з знають, що у мене є гроші, адже я нещодавно повернулася з Італії, де була 21 рік.
Мені вдалося непогано заробити, але одному Богу відомо, як важко мені далися ті заробітки, і що мені довелося там пережити.
В родині всі знають, що у мене є гроші, адже влітку я повернулася з Італії.
На заробітках я провела довгих 18 років. Я поїхала однією з перших з села. Так, я багато заробила, але один Бог знає, як не легко мені ті гроші далися.
Мене зрозуміють перші заробітчанки, які пам’ятають, як важко тоді на початках було виїхати.
Це зараз всі кордони відкриті, сідаєш в автобус і їдеш в будь-яку країну Європи. А в той час треба було прикласти максимум зусиль і грошей, щоб потрапити в Італію.
І роботу було важко знайти, ми тижнями ночували на вокзалі, ховаючись від поліції.
Перший рік я працювала, щоб віддати борги, і лише потім вже стала потрохи заробляти.
Все це я розповідаю для того, щоб ви зрозуміли, як важко далися мені ці гроші.
А от моя сестра так не вважає, вона думає, що мені в Італії просто так по тисячу євро щомісяця давали.
Світлана – моя молодша сестра.
Я не раз їй пропонувала теж їхати на заробітки, кликала її до себе, обіцяла з роботою допомогти.
Проте сестра навіть чути нічого не хотіла про те, що можна зірватися з теплого місця і їхати працювати.
На відміну від мене, жила Світлана завжди добре. Її чоловік непогано заробляв, то ж особливої потреби в грошах вона не відчувала.
У мене була інша ситуація, я з чоловіком розлучилася, дочку сама виховувала, сиділа без роботи і без грошей, і без надії, що мені хтось допоможе.
Сестра, хоч і жила краще, але ніколи не хотіла не те що дати, а позичити навіть грошей. Вона має такий скупуватий характер, я це знала завжди, тому ніколи ні за чим до неї і не йшла.
Тепер кардинально все змінилося: у мене гроші є, а у Світлани з грошима зараз не дуже.
І сестра щиро вважає, що я маю по родинному з нею ділитися.
Кілька років тому я купила своїй дочці квартиру. Гарну таку, велику, в хорошому районі. Могла собі дозволити, бо гроші у мене були.
Я приїхала, за один день все оплатила готівкою, житло зразу на дочку оформила – заходь і живи.
Дочка тоді на радощах новосілля зробила, тітку запросила. Але Світлана не з тих, хто вміє радіти за інших.
У неї теж є дочка, і вона теж захотіла таку ж квартиру їй купити, щоб не відставати від мене.
Тільки от потрібної суми у неї не було, тому вони з чоловіком цю квартиру в кредит взяли.
Світлана ще досі з цим кредитом не розрахувалася, віддають вони ці гроші усім сімейством, але сума там ще залишилася пристойна.
От сестра і вирішила, що я можу їй допомогти. Світлана просить, щоб я позичила їй 5 тисяч євро, вони з банком розрахуються, щоб відсотки не росли, а мені по легенько будуть віддавати борг.
Але я їм відмовила. Ці гроші я важко заробляла, і тепер маю право розпоряджатися ними так, як вважаю за потрібне.
Коли сестра жила краще, вона не поспішала зі мною ділитися, а тепер вона вважає, що я їй щось винна.
Світлана повинна сама вирішувати свої проблеми. Ну хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне