fbpx
Breaking News
З xвилюванням Зоя розпечатала конверт, який прийшов в село у сільраду. Там були короткий лист і якась газета. «Здрастуйте, Зоя Єгорівна! Нeмає більше у Вас батька. Останнім його проханням було сповістити про віддану любов до Вас. Єгор Семенович — людина, гідна поваги. Про це довідаєтесь із публікації в газеті. Гордіться ним. Друзі Вашого батька». Сеpце враз защеміло, і Зоя поквапливо розгорнула газету. Погляд вихопив фото. Навіть не читаючи тексту, здогадалась: це батько. — Мамо, з твоєї ласки я виросла без батька… — сxлипнула Зоя
Появі маленького раділи всі, крім Ангеліниної мами. – Краще буде, якщо ти відмoвишся від нього, – заявила кaтегорично. – Ти молода, тобі ще треба oсобисте життя влаштувати. Кому потрібна будеш із «возом»? А так вийдеш заміж, а тоді нарoджуй, скільки захочеться. Зранку телефон матері не відповідав, а в кухні на столі лежала записка: «Це дитя буде мати повноцінну сім’ю. Такий гарний і здоровий хлопчик у дuтячому будинку довго не затримається. Так буде краще для всіх. Якщо можеш, вибач!»
Весілля було в рoзпалі, гості не зводили з наречених захоплених поглядів. Лише Люська щоразу поглядала на вулицю, її непокоїла єдина думка: прийде чоловік сам чи з кoxанкою? Коли Люська бігла з тарілками від кухні до шалаша, запримітила, як  під весільний марш музикантів зайшов у двір її Микола з молодицею. Люди переказували, що пoкинув роботу, став їздити на заробітки, бо кoxанці треба грошей, одягав її, як лялечку, і навіть почав будувати їй хату, щоб не жити у старенькій xалупі  
Моя свекруха зaхвopіла, я не хочу їй навіть склянку води подавати. Вже тиждень телефоную її доньці, але вона навіть телефон не бере, хоча про все знає. Вони з чоловіком вже домовилися про те, щоб я її доглядала. Але я не можу цьoго робuти
Сусіди бачили, як Петро до ночі сидів на лаві, схиливши голову на гpуди. Колишня дружина покликала старшого сина: «Приймай блyдного батька». Син подивився йому у вічі й запитав: «Де ж ти був, тату, коли нам так потрібна була твоя поміч?». І не чекаючи відповіді, пішов у хату, гpюкнувши дверима
Без рубрики
“Всім кричу: “Я не вдова” – вагітна дружина загиблого бійця

Вагітна дружина загиблого під Авдіївкою Маріса Камінського опублікувала в мережі зворушливе звернення.

Лист Яна Камінська оприлюднила на своїй сторінці “ВКонтакті”.

“Дорогі друзі, хочу подякувати щиро вам за те, що ви розділили з нами цей біль, втрату прекрасної, світлої, щирої людини. Всі, хто були поруч, та ті які молилися та тужили разом з нами, я дякую вам. Друзі, я знаю як вас було багато, коли ми проводжали мого коханого чоловіка в останню путь. В очі не могла вам дивитись, адже очей від коханого не могла відірвати. Низький уклін, схиляю голову, моєму серцю немає покою, нікому у світі не бажаю пережити цей біль. Його не можливо виміряти”, – пише Яна.

“Хочу вас щиро попросити заради пам’яті мого чоловіка помолитися за його дитя, яке під моїм серцем. Малюк тужить за татом і хоче жити.

Люди цінуйте кожну прожиту мить. Біда ходить так близько. Нехай вас оберігає Бог. Робіть щасливими одне одного. адже ви не знаєте, що будь-який вчинок може стати останнім у вашому житті.

Ви знаєте, люди вік живуть і щастя не пізнають. З моїм коханим ми знайомі два роки і я сміливо можу сказати, що ми пізнали щастя. Нехай моє з чоловіком сімейне життя було чотири місяці, нехай воно таке коротке, але це найсолодші роки мого життя проведені разом з ним. Найпрекрасніше, що сталося з нами, це коли ми побралися, поєднали наші серця назавжди.

Ти ж знаєш, коханий, навіки твоя. Сьогодні ми в останнє цілувалися і це найсолодший поцілунок за все моє життя. Цей цілунок назавжди залишиться на моїх губах. А моє волосся все ще так пахне тобою коханий, найкращий аромат у світі. Він не хотів від нас іти, але віддав своє життя за нас, щоб нарешті настав мир у нашій Україні.

Молю Бога, щоб ця війна, яка зруйнувала сотню долей закінчилася, щоб батьки, брати, сестри та діти ніколи не ховали своїх хлопців.

Всім кричу: “Я не вдова! Я – кохана дружина героя Камінського Маріса Айдиновича”. Герої не вмирають”, – написала дружина загиблого бійця.

27-річний капітан Маріс Камінський родом із міста Ківерці на Волині. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув під Авдіївкою у ніч на 3 лютого.

Читайте також: ВОНА ВТРАТИЛА ПАМ’ЯТЬ. А ВІН ЗАКОХАВ ЇЇ В СЕБЕ ВДРУГЕ!

Джерело

Related Post