Без перебільшення скажу, що всі ці роки я жила з чоловіком лише заради дітей. Я дуже швидко зрозуміла, що він не та людина, яка мені потрібна по життю, але ж у нас були діти, і я не подавала на розлучення через те, що їм потрібна не лише мати, але і батько. Так і жили. А зараз діти виросли, розлетілися, і я знову повернулася до питання розлучення, але неочікувано мої дорослі діти заявили, що вони проти розлучення, виявляється, для них важливо, щоб їхні батьки були разом.
У шлюбі із чоловіком вже 24 роки, у нас є двоє дітей. Старшій дочці 23 роки, вона поїхала вчитися в столицю, а після закінчення університету там і залишилася. Зараз живе з своїм нареченим, планує заміж виходити.
Молодшій дочці 20 років, вона теж поїхала з дому, поступила в обласний університет, живе в гуртожитку, а додому приїжджає лише на вихідні. Так що дітям ми практично вже не потрібні, і я це добре розумію, тому і хочу щось змінити в своєму житті, поки ще не пізно.
З чоловіком у нас стосунки настільки розладналися, що я навіть говорити з ним не маю про що, занадто багато образ у мене на нього накопилося протягом життя. Він дуже егоїстичний, ревнивий і постійно зраджував мені. Поки перші роки нашого сімейного життя теж не дуже хочеться згадувати, ми жили з його нестерпною мамою, я ледве це витерпіла.
Коли ми переїхали на знімну квартиру, легше не стало, бо тут вже чоловік показав свій справжній характер, як то кажуть, виявив себе у всій красі.
Можливо, він був не настільки поганим батьком і чоловіком, але для мене було достатньо його походеньок наліво і того, що змушував мене жертвувати своїм комфортом заради нього. Я мала робити і одягатися тільки так, як йому подобається. Відмов він би не потерпів, тому я крутилася як білка в колесі.
Маленькі і вічно хворіючі діти, незадоволений вираз обличчя чоловіка, адже він не може у свій єдиний вихідний виспатися, вся робота по дому на мені. Я просила його хоч би розвісити білизну, але це жіноча робота. Він же втомився та працює, а те, що я працюю, було не в рахунок. Вся моя праця знецінювалася, мовляв, чому ти втомилася, ти ж просто прибирала, прала, готувала та сиділа з дітьми.
Останньою краплею стало те, що я прийшла зашвидко додому і побачила там іншу жінку. Після цього я пішла з дітьми до батьків, він прийшов миритися, обіцяв золоті гори, і я повернулася та пообіцяла до повноліття молодшої доньки жити з ним.
Нещодавно я зібрала дочок і сказала їм, що хочу розлучитися з їхнім батьком. Але вони обидві мені категорично заявили, щоб я навіть не думала про це. Їм потрібно оплачувати навчання (платить чоловік), за його ж гроші вони винаймають квартиру і живуть на своє задоволення, плюс старша донька хоче весілля і спонсоруватиме всі витрати мій чоловік.
Напевно, єдина перевага мого чоловіка в тому, що він добре заробляє та любить дітей. Я спробувала пояснити їм, що навіть після розлучення він залишиться їхнім батьком і забезпечуватиме їх, але вони ні в яку. Кажуть, якщо розлучусь, то втрачу їх, і вони не зі мною спілкуватимуться. Та й куди мені, я вже не в тому віці, щоб йти від чоловіка.
Мені 54 роки. Я дуже люблю дітей, вони мій сенс життя, і я не хочу розривати з ними зв’язок. Але й прикро, адже вони знають, скільки мені довелося пережити з їхнім батьком, а життя то у мене одне.
Що мені робити? І далі жити з нелюбимим чи наважитися і піти, а там будь що буде?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
