fbpx
Життєві історії
Всі ці 20 років мене забезпечував чоловік, я не маю роботи, тому мені нікуди йти. Та й дітям потрібний батько, він же від них не відмовляється. В принципі, як і від мене. Я усвідомлюю, що чоловік не кине ту жінку, бо там є дитина. То ж наступні роки мені доведеться ділити чоловіка з нею. Це єдиний вихід. Але як довго я зможу це витримати

4 місяці тому я дізналася, що у мого чоловіка є інша сім’я. Інша жінка, яка навіть народила йому дитину. Ми прожили з ним 20 років і я ніколи б не подумала, що він на таке здатний. Мені зараз 41 рік, і до двадцятиріччя спільного подружнього життя, замість подарунка, я дізналася правду про інше життя свого чоловіка.

Сама не можу в це повірити, яка я наївна. У нас з чоловіком троє прекрасних дітей: 19, 16, 5 років. І ось в один день мені розповідають, що мій чоловік має іншу жінку і у них є дитина 1,5 року.

Я не можу зрозуміти, за що він так зі мною. На свій вік я добре виглядаю, не зважаючи на те, що я мама трьох дітей, я завжди намагалася тримати себе в формі. І господиня я хороша, то ж чого йому не вистачало, що він все це заварив?

Боляче те, що людина не кається і не намагається якось уберегти мене від цього бруду, але при цьому хоче зберегти сім’ю. Він розповів мені всю історію, з усіма подробицями. Він все скидає на інстинкт і каже, що там у нього немає нічого серйозного. Аякже, дитина – нічого серйозного.

Як жити далі, як заглушити душевний біль, як пробачити? Ми дали собі пів року щоб постаратися зберегти сім’ю, а з мого боку умова – припинити відносини з тією жінкою. Всі ці 4 місяці я не живу, а існую, немає більше сил терпіти. А вона жила собі спокійно і при цьому знала, що у нього є дружина і діти, і сміє стверджувати, що вона його «любить».

Допоможіть і поясніть, невже буває така любов? У нього умова, щоб я не згадувала, не контролювала і мовчала. А як? Якщо при цьому я знаю, що він там буває, що дзвонить. Каже, що ходить до дитини і допомагає. Це колись припиниться? Каже, що хоче залишитися в родині, що любить. Як після такого можна довіряти.

Він постійно звинувачує мене, що я стежу за ним, перевіряю, але це не правда. Хоча тримати себе в рамках після такого дуже складно. Єдиний вихід – піти. Але мені йти нікуди. Всі ці 20 років мене забезпечував чоловік, я не маю роботи. Та й дітям потрібний батько, він же від них не відмовляється. В принципі, як і від мене.

Я усвідомлюю, що чоловік не кине ту жінку, бо там є дитина. То ж наступні роки мені доведеться ділити чоловіка з нею. Це єдиний вихід. Але як довго я зможу це витримати?

Так і хочеться сказати, любі жінки і дівчата, не віддавайте всю себе, цінуйте свою душу, потурайте своїм бажанням, нам є кого любити, щиро і віддано – це наші діти і тоді не буде так боляче і прикро, що ви 20 років прожили зі зрадником.

Фото ілюстративне – shaman.

facebook