Я вийшла заміж аж в 35 років за розлученого чоловіка. До того я дуже довго мріяла про сім’ю, але я ніяк не могла зустріти саме того чоловіка.
Степан з’явився в моєму житті тоді, коли я вже перестала чекати. Але Бог почув мої молитви, Степан теж хотів сім’ю, ми одружилися.
У мене своєї квартири не було, я до заміжжя знімала житло.
Степан після розлучення повернувся до своєї мами. Мене він теж привів жити в квартиру свекрухи.
Спільних дітей у нас не було. Але у мого чоловіка є син після першого шлюбу, про якого я дізналася лише після одруження.
З мамою чоловіка стосунки не складалися. Ми жили в одній квартирі, але в різних кімнатах, зустрічалися лише ввечері на кухні.
У мене на той час вже були якісь заощадження, на перший внесок вже би вистачило, тому я наполягала на тому, щоб ми з чоловіком брали житло під виплату.
Але Степан не погодився, сказав, що не бачить сенсу витрачати гроші, якщо є де жити, а він – єдиний син.
Мова йшла не лише про квартиру, в якій ми жили, але й про будинок бабусі.
Бабусі мого чоловіка 87 років, живе вона одна у власному будинку на околиці міста.
Будинок був непоганий, але потребував ремонту. Тому ми вклали в нього всі свої гроші, в надії, що з часом він стане нашим.
Коли бабусі не стало, з’ясувалося, що її будинок записали на сина мого чоловіка.
Я навіть не знала, що казати. Ми вже почали робити ремонт в цьому будинку, я вклала туди свої кошти, і немалу суму.
Ні чоловік, ні свекруха не бачили в цьому проблеми.
– Ви собі живіть, – каже свекруха, – господарюйте. – А у внука буде забезпечене майбутнє.
А я так не хочу. Виходить, що я буду вкладати гроші в чуже майно.
Чоловік сказав, що якщо я не змирюся з таким станом речей, він буде подавати на розлучення.
Я переїхала від нього на знімну квартиру, і уже два місяці живемо окремо. Я досі не можу відійти від усього, що сталося, адже я була впевнена, що у нас з чоловіком все добре, що ми – справжня сім’я.
На розлучення не знаю, подав чи ні, він мовчить, не спілкуємося.
Я не знаю, що мені робити. Я не хочу розлучення, бо лише нещодавно нарешті знайшла те, що так довго шукала.
Але з іншої сторони я розумію, що чоловік завжди буде віддавати перевагу своїй дитині, а не мені.
Чи я неправильно міркую?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.